Рівень знань українських студентів вищий, ніж у їхніх однолітків на Заході. Але якість освіти, яку дають наші університети, все одно має бути кращою, пише Михайло Вінницький у статті «Вища освіта в Україні: якісні знання, але без ерудиції» для ZN.UA. Він пояснив, що вища освіта має формувати ерудовану особистість.
«Рівень знань наших бакалаврів майже без винятку вищий ніж рівень знань у їх колег, аналогічних за віком, на Заході. Це спостереження вже безліч раз підтверджене успіхом випускників українських бакалаврських програм, які вступають на магістерські програми в ЄС. Але очевидно також, що у моїх виступах дещо залишається недосказаним, адже якість освіти, яку надають навіть наші провідні університети бажає кращого», – пише автор.
Він додав, якість освіти (а не лише навчання) вимірюється не рівнем знань, а швидше ерудицією випускника: його здатністю висловитися (усно і письмово), критично мислити, його начитаністю, глибиною і шириною розуміння світу, в якому живе.
«Мова точно не йде лише про компетентність, яка релевантна для ринку праці. Мова також не йде про вузькопрфільні знання, які формують базу для подальшої наукової діяльності. Натомість мова йде про навички лідера, інтелектуала, особистості, здатної до самоадаптації, з світоглядною базою, на яку з часом нашаровуватиметься мудрість», – зазначив Вінницький.
За словами автора, якщо метою вищої освіти вважати саме формування ерудованої особистості, «то, мабуть, десь освітяни дещо схибили». Зокрема, у процесі реформування вищої освіти, визначення якості в термінах ерудиції (світогляду, сформованої особистості) втрачено.
«А можливо його й ніколи не було… У сьогоднішньому світі вища освіта часто розглядається виключно як інструмент покращення життєвих шансів, як інвестиція в майбутню кар’єру. За таких умов наголос ставиться на забезпечення адекватного рівня знань за спеціальністю (і відповідних навиків) але ерудованість випускника точно не гарантовано. І саме це спостерігається в Україні: висока якість «навчання» але зовсім недостатній рівень якості формаційної освіти – тієї, яка забезпечує ерудицію, світогляд, «елітність» університетської підготовки», – вказав автор.
Вінницький зазначив, що таке обговорення цілей вищої освіти в академічному середовищі неодмінно призведе до дискусії навколо ідеї формування ерудиції у студента. Така місія буде обрана не всіма – що добре. Але те, що дискусія на часі – поза сумнівом.
Раніше повідомлялося, що навчання в онлайн-форматі може відбуватися не лише у школі чи університеті, а й в професійно-технічних освітніх закладах. Зокрема, потрібно інвестувати у заходи з інтегрування онлайн-навчання у професійну освіту.
Водночас 65% батьків українських школярів виступають проти дистанційної освіти через низьку якість такого навчання. Водночас 50% сімей, чиї діти чи онуки ходять до школи, погодилися з користю дистанційки у боротьбі з поширенням коронавірусу. Найбільше дистанційна освіта не влаштовує мешканців сіл (72%). У селищах міського типу та великих містах підтримка дистанційної освіти вища.