В Українській православній церкві Московського патріархату відмовились перейменовувати свою релігійну організацію та вказувати в ній приналежність до Російської православної церкви. Зокрема, голова юридичного відділу УПЦ протоієрей Олександр Бахов заявив, що рішення КСУ щодо конституційності статті 12 закону «Про свободу совісті та релігійні організації» не зобов’язує УПЦ змінювати назву.
«Конституційний Суд України визнав закон про перейменування конституційним. Водночас слід зазначити, що Рішення Конституційного Суду не зобов’язує Українську Православну Церкву змінити свою назву, воно лише стосується відповідності закону про перейменування Конституції України», – процитували Бахова в юрвідділі УПЦ.
Протоієрей стверджує, нібито «в самому законі відсутня будь-яка згадка про Українську Православну Церкву».
«Статутні документи свідчать, що УПЦ зареєстрована відповідно до українського законодавства, її засновником є Собор УПЦ, її релігійний центр, як і всі органи управління, знаходяться в місті Києві. Тож всі спроби примусово застосувати цей закон до УПЦ збільшить випадки порушення права на свободу совісті та віросповідання в Україні», – заявив Бахов.
Тому, за його словами, попри рішення КСУ «слід зазначити, що на сьогодні відсутні будь-які законні підстави для зміни назви релігійних організацій, що належать до Української Православної Церкви».
Нагадаємо, 27 грудня Конституційний Суд оголосив про рішення, яким визнав відповідними до Конституції зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», якими передбачено зміни до назви Української православної церкви Московського патріархату, яка повинна вказати свою приналежність до Росії.
Верховна Рада України прийняла законопроєкт №5309 ще чотири роки тому – в грудні 2018 року, однак він так і не вступив у дію, бо депутати із тодішнього Опозиційного блоку подали заяву до Конституційного Суду. Своєю чергою КСУ впродовж чотирьох років так і не розглядав цієї справи.
Окрім зобов'язання щодо перейменування закон встановив обмеження в умовах війни доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників релігійних організацій, керівництво яких знаходиться в державі, яка вчиняє агресорські дії щодо України, у частини, з’єднання Збройних Сил України та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень.