На вулицях Києва кілька днів тому було розміщено соціальну рекламу гарячої лінії психологічної допомоги "Фонд Яніни Соколової". На білбордах вказано фрази: "Життя не має сенсу", "Буде лише гірше", "З депресії не вийти" .
Унизу реклами дрібним шрифтом зазначено номер гарячої лінії. У соцмережах користувачі розкритикували зовнішню рекламу з таким змістом. Громадяни вважають, що ці фрази матимуть зворотний ефект для людей, які перебувають у стані депресії.
Засновниця фонду Яніна Соколова відреагувала на хвилю обурення та критику цієї реклами та повідомила, що несе персональну відповідальність за концепцію рекламної кампанії. Вона вибачилася перед всіма, "у кого ідея викликала зворотню від бажаного реакцію".
За її словами, зовнішня реклама мала спонукати громадян звертатися за психологічною допомогою, а з фразами, які вказані на ній, найчастіше звертаються українці на лінію психологічної допомоги "Варто жити".
"Розрахунок був на те, що людина, яка прочитає на борді свої ж думки синхронізує їх з собою і побачить що: вихід є, як написано нижче на борді, зателефонує на номер 5522 і отримає допомогу. Утім, ми помилилися. У людей, які нині перебувають у кризових станах це викликало обурення. Немов ми спонукаємо людей зацементувати свої думки", - розповіла Соколова.
Вона наголосила, що білборди вже зняті та будуть замінені іншими, на основі пропозицій самих українців.
Координаторка комунікацій IZONE Media Марія Кравченко зазначила, що ці гасла не спонукають людей, які мають психологічні проблеми, звертатися на гарячу лінію, а навпаки — відштовхують.
"Найважливіша інформація на цих плакатах настільки другорядна, що стає непомітною. Особливо проїжджаючи швидко повз, люди звертають увагу на яскравий візуал і чіпляючі фрази. Але аж ніяк не на контакт гарячої лінії... Ми маємо розуміти, що суспільство — втомлене і виснажене. І в більшості така реклама запамʼятається, та може спрацювати в зворотньому напрямку", - наголошує Кравченко.
Психологиня та комунікаційниця Дар’я Савченко у коментарі "УП. Життя" пояснила, у чому полягає небезпека таких різких виразів на зовнішній рекламі.
"Людина з депресією має, зокрема, когнітивні викривлення, які приблизно так і звучать: "З депресії не вийти"/"Буде гірше" тощо. Такі меседжі у рекламі лише підкріплюють ці думки. До того ж люди з депресією можуть мати складнощі з концентрацією уваги, тому текст дрібним шрифтом і номер телефону можуть проігнорувати. Що буде далі з цією людиною, я навіть не хочу уявляти. Сподіваюся, вона справді побачить номер і зателефонує", – розповідає психологиня.
Вона радить перевіряти рекламу на чутливі теми кільком фокус-групам.
"Якщо ціль – звернути увагу на гарячу лінію, номер телефону не мав би губитися за словами, які віддзеркалюють тривожні думки потенційних клієнтів психологічної служби. Це можна було б візуалізувати як діалог у месенджері або просто додавши в кінці знак питання, щоб це не звучало, як твердження", - додає Савченко.
Медична журналістка Дарина Даниленко заявила, "у разі, якщо ці меседжі потраплять цільовій аудиторії, то її дії будуть прямо протилежними до того, що написано маленькими буквами".
Схожу думку висловила й редакторка громадської організації INSCIENCE Наталя Бушковська: "Мало людей в депресії будуть читати те, що написано маленькими літерами та будуть розглядати плакат уважно і набирати ці номери".
Письменниця та засновниця волонтерської ініціативи "Як не стати овочем" Оксана Мороз переконана, що трансляція думок цільової аудиторії у гаслах — хороша практика, але вона погана для кампанії з гарячою лінією психологічної допомоги під час війни.
"Бо дрібний шрифт не прочитають, а от великий — так. А він підштовхує до того, чого хотіли запобігти", - написала Мороз.