Відбулося позачергове засідання Ради суддів України в роботі якого взяли участь 22 члени Ради. Судді розглянули питання довіри до суду на тлі скасування Верховним судом президентського указу про звільнення Олександра Тупицького з посади судді Конституційного суду.
Про це повідомляється на сайті РСУ.
Рада розглянула питання про звернення до президента України щодо недопущення висловлювань, які можуть підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї. Голосуванням члени Ради затвердили наступне:
Вельмишановний Володимире Олександровичу!
"Моя мета – повернути довіру й повагу до суду. Служителі Феміди перестануть бути прислужниками у Президента…", – саме так учора Ви відреагували на ухвалення Верховною Радою України в цілому Закону, який передбачає перезавантаження Вищої ради правосуддя (законопроєкт № 5068) [1].
Так сталось, що у той же день, 14 липня 2021 року, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду задовольнив позов Тупицького Олександра Миколайовича до Президента України в справі № 9901/96/21, визнав протиправним та скасував Указ Президента України від 27 березня 2021 року № 124/2021 "Про деякі питання забезпечення національної безпеки України" в частині скасування Указу Президента України від 14 травня 2013 року № 256 про призначення позивача суддею Конституційного Суду України.
Цілком зрозуміло, що будь-яке судове рішення може викликати незгоду з ним однієї зі сторін, а іноді й усіх учасників справи.
І це стосується будь-яких спорів, у тому числі тих, де стороною є Президент України.
Водночас, якщо пересічний громадянин є більш вільним у своїх висловлюваннях та формулюванні певних оціночних суджень, то представники Держави повинні утримуватися від дій, які можуть підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї.
Замість того, щоб порадіти тому факту, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення, яке, як мінімум, вказує на те, що він не обслуговує інтереси Президента України, в інформаційному просторі було розповсюджено ряд повідомлень, які очевидно вказують на нерозуміння загальновідомих міжнародних норм у сфері прав людини та у сфері незалежності судової гілки влади (коментар радника глави Офісу Президента України Михайла Подоляка [2]; відеозвернення прессекретаря Президента України Сергія Никифорова, опубліковане на сторінці Офісу Президента України у Facebook [3]; офіційна позиція Офісу Президента України стосовно рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду стосовно Тупицького Олександра Миколайовича, викладена на офіційному сайті Офісу Президента України [4]).
Принагідно нагадаємо, що посадові особи демократичної та правової держави мають уникати передчасної критики, яка може підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї.
Їм також слід уникати дій, які можуть поставити під сумнів їхнє бажання виконувати рішення судів, за винятком випадків, коли вони мають намір подати апеляцію.
Кожна сторона судового процесу має доводити свою позицію виключно в рамках правового поля.
Відтак Рада суддів України змушена наголосити на неприпустимості подібних дій з боку посадових осіб Офісу Президента України, які демонструють суспільству не лише ігнорування чинного законодавства, але й упереджене ставлення до судової влади.
Окремо звертаємо Вашу увагу, Володимире Олександровичу, що Рада суддів України підтримує бажання Президента України зміцнити довіру до судових органів влади та активно долучається до цього процесу. Водночас варто наголосити, що окрім внутрішніх факторів, які впливають на рівень довіри до судів, є і зовнішні, такі як тиск та систематичні негативні інформаційні кампанії проти суддівського корпусу. На превеликий жаль, ці дії не лише не засуджуються владою, а навпаки, активно схвалюються та поширюються. Реальні показники довіри до судів, а особливо серед тих, хто був учасником судових проваджень, на порядок вищі, ніж ті, які озвучуються на широкий загал.
Підірвана згаданими заявами довіра не буде відновлена, будь-яке судове рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції у цій справі, сприйматиметься стороннім спостерігачем з недовірою.
Наголошуємо – до судової влади, як інституції повинна бути повага. Її рішення повинні виконуватися, незалежність суддів має бути захищена.
Підсумовуючи викладене, Рада суддів України засуджує подібного роду виступи й коментарі, вважає їх неприпустимими та закликає утримуватися від дій, які точно не повернуть довіру і повагу до судової гілки влади.
З повагою,
Голова Ради суддів України Б.С. Моніч
Раніше Верховний суд після скасування президентського указу про звільнення Олександра Тупицького з посади судді Конституційного суду вирішив нагадати про важливість поваги до Конституції і судової гілки влади при реформуванні судової системи.
У Суді нагадали, що в Україні, як і в інших цивілізованих державах, є три гілки влади: законодавча, виконавча і судова. І діяти вони повинні в рамках своїх повноважень, встановлених Конституцією і законами України. Верховний суд - є вищим судом в українській системі судоустрою та у своїй діяльності керується принципом верховенства права. Своїм завданням ЗСУ назвав «захист порушених прав і свобод, як того вимагає Конституція України та Конвенція про захист прав людини й основних свобод». У Суді запевнили, що підтримують реформи, спрямовані на побудову чесного, справедливого, відкритого і незалежного суду.
Верховний суд визнав протиправним і скасував указ президента Володимира Зеленського про скасування указу Віктора Януковича про призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду.
В Офісі президента заявили, що Зеленський намір оскаржити рішення Верховного суду.
29 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення глави Конституційного суду Олександра Тупицького терміном на два місяці, а 28 лютого - ще на місяць. Формальною підставою стало клопотання Офісу генпрокурора.
В КСУ указ назвали незаконним і пригрозили Зеленському кримінальною відповідальністю за втручання в роботу суду.
27 березня Зеленський підписав указ про скасування указу Віктора Януковича про призначення Тупицького суддею КСУ. Тупицький оскаржив укази президента у Верховному суді.
У грудні Тупицькому повідомили про підозру в злочинах проти правосуддя, через півроку справу передали в суд.
Відправною точкою конфлікту стало рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року про скасування положень антикорупційної реформи. КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив повноважень НАЗК.
Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ було змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірне декларування.
Детальніше - у статті Михайла Жернакова «Страшний суд президента Зеленського: два роки обіцянок і ніякого прогресу» і в матеріалі Тетяни Силіної «У правовій прострації» для читачів ZN.UA