Прийняття законопроєкту №10037, яким податок на доходи фізичних осіб з забезпечення військових переспрямують з місцевих до державного бюджету свідчить про авторитаризм в управління державою, вважає колишній народний депутат, директор ГО «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак, про це він написав на сторінці у Facebook.
«І це не просто питання, а чи є взагалі децентралізація влади. Це приклад ламання через коліно всіх писаних і неписаних правил. Зокрема, в бюджетному законодавстві», - зазначив Ганущак.
Він додає, що в часи війни можливість заробити на військових поставках відкриває величезні персональні спокуси і політичні перспективи.
«Чи зможе держава надолужити величезну втрату часу зі зволіканням в переході на якісно нову форму ведення війни з допомогою дронів. Чи зможе вона стати більш ефективним менеджером, ніж місцеве самоврядування. Теоретично так. Бо йдеться не про затикання дірок в найнеобхідніших речах, як це було на початку війни, коли каски та бронежилети закуповували волонтери. Йдеться про масовий конвеєрний випуск безпілотників в обсягах, співрозмірних із випуском снарядів», - пише колишній депутат.
Він також намагається знайти відповідь на питання, чи можна було взяти необхідні кошти в іншому місці, ніж місцеві бюджети. За словами Ганущака, величезні ресурси в місцевих бюджетах, які з'явились через високі зарплати військовослужбовців і відповідно, ПДФО, «муляли очі Мінфіну».
«Легкість рішення спонукала до жорсткого передавлювання місцевого самоврядування - відібрати саме ПДФО з військових, яке не тільки породжує величезні диспропорції, але й залишається вагомим корупційним фактором. Адже місце реєстрації частини - предмет домовленостей між керівництвом міста і тієї ж частини», - зауважує директор інституту.
Тож чи було інше рішення? В довгостроковому плані, вважає експерт, це вирішення проблеми дефіциту Пенсійного фонду шляхом перетворення системи пенсійного забезпечення в умовно накопичувальну.
«А це не 100 необхідних на дрони мільярдів, а понад 200. Можна було б попрацювати над дефіцитом бюджету і зменшити ракову пухлину бюджету в частині обслуговування боргу. Але це означало б позбавити банки стабільного доходу і заставити їх фінансувати реальну економіку», - пише Ганущак.
Тому держава, вирішила забрати кошти в місцевого самоврядування. Більш цивілізованим способом можна було вирішити проблему, вважає Ганущак, змінивши порядок зарахування ПДФО - з місця реєстрації роботодавця на місце проживання фізичної особи - працівника. Тоді проблема концентрації військового ПДФО в декількох громадах і пов'язані з цим дисбаланси, взагалі зникає, цей податок платиться за місцем постійного проживання військовослужбовця - там, де залишилась його сім'я.
Однак проти такого рішення були великі міста, насамперед, Київ, які за словами експерта, «готові пожертвувати навіть тими ж 100 мільярдами, тільки щоб не міняти своє привілейоване становище, бо сподіваються в майбутньому взяти реванш, пролобіювавши збільшення частки ПДФО, яке зараховується до бюджетів громад».
Мінфін теж не лобіював зміни в податковому законодавстві в частині ПДФО, бо тоді, зауважує Ганущак, зник би привід для політичних маніпуляцій на тему бруківка+барабани під час війни.
Нагадаємо, 8 листопада Верховна Рада України прийняла у повторному другому читанні законопроєкт №10037, яким Податок на доходи фізичних осіб з забезпечення військових переспрямують з місцевих до державного бюджету.
Раніше про необхідність порозуміння між урядом та місцевою владою у питанні ПДФО з військових Юрій Ганущак розповідав у статті «Фіскальна реформа та ПДФО військових: чому місцева влада та Кабмін мають сісти за стіл переговорів» на ZN.UA