1 жовтня в зоні проведення антитерористичної операції противник повністю підтримував режим тиші.
Про це повідомляє прес-центр АТО.
"З півночі і до 18 годин не зафіксовано випадків відкриття вогню і на тимчасово окупованій території Донбасу.
Затишшя вздовж лінії розмежування дає надію на виконання однієї з ключових умов Мінських домовленостей, про повне припинення вогню ворогуючими сторонами мінімум на дві доби. Після цього сили АТО, за наказом Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, розпочнуть плановий та поетапний відвід озброєння калібру менше 100 міліметрів від лінії розмежування. На сьогодні сили АТО проводять підготовчі роботи до передислокації озброєння і техніки", - йдеться в повідомленні.
Раніше повідомлялося, що 30 вересня бойовики двічі порушували режим тиші.
Напередодні бойовики "ДНР" заявили про припинення війни. Так розцінив підписання парафованої в Мінську угоди про відвід зброї калібром до 100 мм від лінії зіткнення на Донбасі представник так званої "ДНР" Денис Пушилин.
Тристороння контактна група в Мінську підписала угоду про відвід гармат калібром менше 100 мм з лінії зіткнення. Згідно з домовленостями, відвід озброєння в Донбасі буде відбуватися в два етапи: перший етап почнеться через дві доби після повного припинення вогню і завершиться через 15 днів. Другий етап триватиме 24 дні.
Як відомо, з 1 вересня на Донбасі діє нове перемир'я, яке за інфориацією ОБСЄ та штабу АТО, в цілому дотримується. Однак питання про відвід озброєнь калібром менше 100 мм так і не було вирішене, хоча неодноразово піднімалася на переговорах у Мінську.
Оглядач відділу міжнародної політики видання "Зеркало недели. Украина" Тетяна Силіна в статті "Мінська халабуда" констатує, що мінський процес переживає серйозну кризу
"Путін вміло торгує нестабільністю, Європа, не бажаючи воювати за власні цінності, втягується в цей торг, жертвуючи інтересами України.
Але якщо її влада не в змозі відстоювати інтереси країни, якщо йде на одну поступку за іншою, не будучи здатною породити і відстояти власний план порятунку держави через інтелектуальну убогість, примітивну жадобу і жалюгідну малодушність, то хто буде рахуватися з такою країною?", − ставить риторичне запитання автор.