Кожного дня РФ вбиває та калічить українських дітей. Знищує лікарні та школи, тим самим забирає у дітей право на охорону здоров’я та освіту. Агресор депортує маленьких українців на власні території та часто не дозволяє виїхати на підконтрольні Україні території. Крім того, Росія намагається знищити у дітей в окупації або тих, кого депортувала, українську ідентичність. Також держава-окупант проводить масові кампанії з мілітаризації неповнолітніх. Органи української прокуратури вже розпочали понад тисячі кримінальних проваджень щодо злочинів проти дітей. Про ці злочини та їх правову кваліфікацію повідомили правозахисники під час пресконференції, проведеної в Міжнародний день захисту дітей, передає Центр прав людини ZMINA.
«Резолюція Ради Безпеки ООН 1261 визначає шість серйозних порушень проти дітей під час збройних конфліктів: 1) вербування і використання дітей; 2) вбивства та каліцтва дітей; 3) зґвалтування та інші форми сексуального насильства проти дітей; 4) напади на школи, лікарні та захищених осіб, які пов’язані з ними; 5) викрадення дітей; 6) відмова у доступі гуманітарної допомоги. Усі вони наразі цинічно вчиняються Росією проти українських дітей. Усі вони є міжнародними злочинами, які не мають строків давності, та залежно від обставин вчинення повинні бути кваліфіковані як геноцид, воєнні злочини або злочини проти людяності», – повідомила Інна Заворотько, аспірантка Національного університету «Києво-Могилянська академія», експертка Фонду підтримки фундаментальних досліджень.
За даними ЮНІСЕФ, на сьогоднішній день через повномасштабну війну, розв’язану Росією проти України, своє місце проживання покинули вже 4,8 млн дітей. З них виїхали за межі України 2 млн дітей, а ще 2,8 млн – стали внутрішніми переселенцями. При цьому понад 232 тисячі українських дітей країна-агресор РФ незаконно депортувала на власну територію.
«Росія скоїла найтяжчий злочин проти людяності – вона позбавила усіх українських дітей дитинства. Понад 250 дітей за час повномасштабної агресії було вбито, понад 446 зазнали травм різного ступеню важкості. Мільйони були вимушені залишити свої домівки, а сотні тисяч були примусово переміщені на територію Росії. За три місяці війни повністю зруйновані 180 освітніх закладів, 1909 – пошкоджені. Діти фактично позбавлені права на розвиток та майбутнє. Десятки тисяч перебувають у окупації і ми маємо обмежену інформацію про їх благополуччя», – заявив Андрій Черноусов, провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень (ХІСД).
Крім того, як йдеться у звіті Харківського інституту соціальних досліджень та благодійного фонду «Голоси дітей» про злочини РФ щодо дітей за останній місяць війни, країна-агресор навмисно створює на окупованих територіях гуманітарні кризи.
«Новонародженим до шести місяців практично немає що їсти. Немає сумішей, у породіль пропало молоко від стресу. У дитячого харчування дуже малий термін зберігання, таку допомогу волонтерам треба завозити постійно. Але ввезення гуманітарної допомоги блокується, фури просто розвертають на російських блокпостах», – вказано у звіті.
Також РФ вдається до вербування дітей для участі у війні і власній пропаганді, що є абсолютно незаконним. За даними ХІСД та фонду «Голоси дітей», минулого року до лав російської «дитячо-юнацької військово-патріотичної» організації «Юнармія» лише в окупованому Криму вступили 29 тисяч дітей, тобто кожен десятий учень півострова. Водночас на території квазіформувань «ЛДНР» в «Юнармії» на кінець 2021 року нараховувалось близько 7500 дітей.
Потрапити до цієї мілітаризованої дитячої організації можуть діти 8-18 років за заявою батьків. Також туди потрапляють діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Окрім виховання дітей у руслі ненависті до України, там також готують до служби у російських Збройних силах.
Крім того, на окупованих територіях ворог постійно знімає пропагандистські сюжети, в яких використовує дітей. Зокрема, в захопленому Мелітополі окупанти змушували дітей одягати заборонені в Україні георгіївські стрічки та розказувати вірші про війну. Водночас в Маріуполі для створення потрібної картинки окупанти відкрили «дитячий центр» у приміщенні без світла та води. А їжу там готують у дворі на вогні. При цьому дітей в так званому «центрі» ворог хоче вчити за російськомовним підручником підтримуваного РФ квазіформування «ДНР».
Своєю чергою очільниця Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова зазначає, що правозахисники протягом восьми років російської окупації фіксували цілеспрямовану мілітаризацію неповнолітніх дітей через формальну та неформальну освіту на непідконтрольних Україні територіях. При цьому після 24 лютого 2022 року, коли РФ почала повномасштабне вторгнення в Україну, в окупованому Криму почали через освіту формувати у дітей лояльне ставлення до російсько-української війни. Таким чином ворог хоче не лише виправдати воєнну агресію, а й сприяти мотивації служби в збройних силах РФ.
«Після окупації нових територій ми почули від місцевих «керманичів», що вони прагнуть змінити українську систему освіти, яку «напихали бандерівською пропагандою, де перекручували історію, і яка призвела до руйнування української державності». Тому в нас вже немає часу на «стурбованість», наше завдання – спільними зусиллями зупинити тотальне порушення з боку країни-агресора Конвенції прав дитини та Міжнародного Гуманітарного права. Та притягнути до відповідальності не тільки військових, але і так званих «освітян», – заявила Потапова.
Очільниця Департаменту захисту прав дітей та протидії насильству Офісу генпрокурора Юлія Усенко зазначила, що прокуратура з перших днів війни окремо фіксує злочини щодо дітей.
«Вже маємо 1042 кримінальних проваджень щодо злочинів проти дітей. З них 551 – це фізичні воєнні злочини по відношенню до дітей, тобто вбивства, поранення, сексуальне насильство, викрадення. І 491 провадження стосується збройних нападів та знищення цивільної дитячої інфраструктури. Також ми повідомили про 11 підозр російським злочинцям», – повідомила Усенко.
Голова фонду «Голос дітей» Олена Розвадовська своєю чергою зазначила, що багато родин з часом потребуватимуть довгого психологічного супроводу.
«Зовсім скоро прийде той час, коли будемо працювати із важкими зверненнями батьків та їхніх дітей з посттравматичними синдромами. І наша робота направлена, щоб розробити безкоштовні довготермінові програми підтримки таких сімей. Ми вже маємо багато запитів, але їх буде ще більше після війни. Тому наступні 10 років для України будуть ключовими, аби впровадити працюючі програми психологічної підтримки дітей та їхній батьків. І розуміючи, що держава ледь справляється зараз з економічними наслідками війни, очікувати, що швидко запрацює якась подібна державна програма, – не варто. Тому ми напрацьовуємо це зараз», – заявила Розвадовська.
Про те, якою ми хочемо бачити українську систему захисту прав дитини після війни, щоб створити найкращі умови для проживання українських дітей на українській землі читайте у статті Алли Котляр «Діти: три першочергові кроки у повоєнний час».