Правоохоронці відкрили справу за фактом фізичного, психологічного та сексуального насилля щодо дітей в навчально-реабілітаційному закладі у Львівській області, заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Провадження почали після моніторингового візиту, в рамках якого заклад перевірив не лише омбудсмен, а й представники ГС «Українська мережа за права дитини» (БФ СОС Дитячі Містечка Україна, БФ Голоси дітей, БФ Ridni).
Заклад, про який йде мова, розміщує дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих умовах, а також тих діток, якім необхідні особливі освітні потреби.
«Нами зафіксовані свідчення дітей про те, що директор закладу здійснював дії сексуального характеру стосовно дівчат-вихованок закладу, публічно принижував, а також погрожував побиттям та поміщенням до психіатричної лікарні за «погану поведінку» чи порушення розпорядку дня», – повідомив Лубінець.
Діти скаржилися на те, що їм постійно говорили: «Ти нікому не потрібен/-а», «Твої батьки алкаші», «Ти хворий/-а», «З тебе нічого доброго не вийде». Також Лубінець додав, що подальший розвиток вихованців та їхня реабілітація виявилися неможливими, адже співробітники та директор закладу ставилися до них, як до «хворих». Мовляв, «у них діагноз, вони неадекватні».
Водночас дружина директора, додали в «Українській мережі за права дитини», фізично карала дітей, зокрема била їх залізним прутом. Також перевірка показала, що базові потреби дітей, як, наприклад, достатня кількість їжі, не задовольнялися.
«Якщо коротко підсумувати наші спостереження під час моніторингового візиту, то діти перебувають у стресовому стані, перелякані, на них чиниться постійний моральний тиск з боку дорослих. Діти не мають прикладу здорового спілкування з ними з боку персоналу. У закладі інтереси та потреби дитини на останньому місці. Про базові потреби дітей не дбають абсолютно», – зазначила психолог БФ «Голоси дітей», яка працювала з дітьми протягом дня.
І «Українська мережа за права дитини», і Лубінець звернули увагу, що останні пів року діти та особи в їхніх інтересах зверталися до Національної поліції, місцевої служби у справах дітей та департаменту освіти. Однак жодної реакції не отримали.
«Навпаки, за кожну скаргу на умови утримання чи поведінку працівників закладу діти отримували побиття палками та приниження. Директор же хизувався безкарністю і «потрібними зв’язками», погрожуючи волонтерським організаціям щодо наслідків у разі викриття інформації», – додали в ГС.
В «Українській мережі за права дитини» запевнили, що вихованці закладу, які дали свідчення, зараз перебувають у безпеці.
«Цей випадок — один із небагатьох, про які стало відомо, і діти отримали шанс на порятунок. За закритими дверима інтернатів, згідно з дослідженнями, насильство над дітьми є звичним і постійним, але переважна більшість випадків так і не стає відомою, а діти залишаються неврятованими від кривдників. Україна має стати країною, вільною від інтернатів, шкіл-інтернатів та всіх можливих форм інституційної культури догляду, як би вони не називалися», – додали в ГС.
Омбудсмен зазначив, що правоохоронці відкрили справу за ст. 153 (сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи) Кримінального кодексу України.
Лубінець також запевнив, що наступного тижня ініціює нараду, до якої залучить представників Львівської ОВА, правоохоронних органів та профільних міністерств. Омбудсмен пообіцяв взяти справу під особистий контроль.
Дитина не має вибору, вона змушена залишатися в ситуації насильства і сподіватися, що хтось помітить і вплине на агресорів. Але найчастіше люди відчувають розгубленість, страх або сором у ситуації спостерігача. Проходять повз, опускають очі. Подорослішавши, людина приймає для себе одне з двох рішень - або «ніколи більше», або «це нормально». З чого почати, аби допомогти у подібних ситуаціях, розповіла Анастасія Сухорукова у статті «Терапія наслідків насильства».