«План Маршалла» – це надзвичайно приваблива метафора» – цими словами розпочав свій виступ на Київському безпековому форумі професор економіки Гарвардського університету та міністр фінансів США (1999-2001) Лоуренс Саммерс. Він подякував всім, хто поширював цю метафору, порівнюючи необхідність залучення коштів на відбудову України із аналогічною потребою Західної Європи після Другої світової війни. Про «План Маршалла для України» почали говорити ще у перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Потреби є величезними... необхідні трансфери та вливання з західного боку в обсязі сотень мільярдів доларів. Немає ніякої перспективи успішності без вливання сотень мільярдів доларів», – сказав Саммерс.
На його думку, одного вливання коштів в Україну буде недостатньо, а потрібні структурні зміни в економіці країни.
«Світ бачив багато «планів Маршалла», у лапках. Більшість цих «планів» відносно розміру економіки країн був більшим, але жоден не був таким успішним, як перший… Треба зосередитися на передачі ресурсів, але треба ще більше зосередитися на міжнародних економічних зв’язках, на поточній економічній реформі та потужній економічній політиці… Історія нас навчає, що ми маємо зосереджуватися не лише на цифрах, а на структурній політиці, яка б залучила приватний сектор та пов’язала Україну з Європою», – сказав професор Саммерс.
На думку професора, ресурси для відновлення мають надходити з «заморожених» російських активів і початися цей процес має якомога швидше. «Ресурси в наявності і в доступній кількості», вважає Саммерс.
Із професором Саммерсом погодилася міністр фінансів України (2014-2016) Наталя Яресько. Вона також вважає, що для відновлення України необхідне залучення приватного інвесторів. На її думки, міжнародні інвестори поки не готові ризикувати та вкладати гроші в українські проекти, а тому з ними потрібно працювати та готувати до цього кроку, викликаючи інтерес.
За словами Яресько, приватним інвесторам необхідно виконання певних умов:
- обов’язкове перенесення бачення щодо відбудови у певні практичні рішення;
- потрібна пріоритезація – інвестори мають знати за якими стандартами відновлюватиметься Україна – за українськими чи європейськими;
- наявність людського капіталу (ніхто не буде будувати фабрику, якщо немає людей, які б там працювали);
- боротьба з корупцією (Україна має у світі репутацію дуже корумпованої країни й інвестори не знають, що у країні робиться для протидії корупції);
- якість судової системи (інвестори мають бути впевненими у судах).
Перемогу України на фронті не буде закріплено без масштабної реконструкції економіки та інфраструктури – розмінування територій, відновлення доріг, заводів, житлового фонду, зруйнованих внаслідок агресії РФ. Про те, як історичний досвід США й економічна зацікавленість американських корпорацій можуть забезпечити об’ємну допомогу у відновленні економіки та інфраструктури України після закінчення війни пише Анна Бродські-Кроткіна у статті «План Маршалла й відновлення України: які компанії США готові взяти участь» на ZN.UA.