В Україні почастішали випадки проникнення в наукову спільноту недоброчесних науковців. І, очевидно, що це моральна відповідальність кожного науковця. Про це Президент НАН України Анатолій Загородній заявив під час онлайн-брифінгу 21 січня, передає пресслужба НАНУ.
"Сам факт наявності плагіату є свідченням хвороби суспільної моралі. Здорове суспільство виштовхує пройдисвітів – і вони стають маргінальними. Хворе суспільство є живильним середовищем для плагіату і, даруйте, псевдонаукової маячні", - сказав він.
За його словами, поява плагіату свідчить про те, що на якомусь з етапів підготовки чи захисту наукової дисертації "хтось недопрацьовує".
"Якщо говорити про захист дисертацій, то людина має скласти вступний іспит до аспірантури, скласти кандидатський іспит чи пройти курс підготовки доктора філософії та скласти відповідні іспити, має виступити на семінарах за результатами своїх досліджень Потім потрібно доповісти на засіданні Вченої ради інституту, потім переконати опонентів у тому, що результати дійсно цікаві. Поява плагіату свідчить про те, що на всіх цих етапах хтось недопрацьовує. Я не схильний вважати, що завжди там є якась неправомірна вигода. Але є недбале, невідповідальне ставлення до своїх обов’язків. Коли результати роботи доповідаються на семінарах (а це обов’язково має бути), в яких беруть участь провідні фахівці у відповідній галузі, це означає тільки одне: або вони не слухають, їм це не цікаво, або дуже формально до всього цього ставляться. Так не мусить бути", - вважає Загородній.
Він зазначає, що в природничих науках критерії досить жорсткі, а тому протягнути через семінар якусь псевдонаукову ідею вкрай складно.
"Тому я вважав би, що ми маємо оздоровлювати моральну атмосферу в науковій спільноті. Так само, як і в суспільстві взагалі. І це буде головним запобіжником від плагіату і псевдонауки. Адже наукова спільнота – це всього-на-всього певний зріз всього суспільства", - каже Президент НАНУ.
Однак очевидно, що почастішали випадки проникнення в наукову спільноту недоброчесних науковців. І, за словами Загороднього, очевидно, що це моральна відповідальність кожного науковця.
"Звісно, що ми не можемо стояти осторонь. Ми створили Комісію із захисту науки, протидії псевдонауці та фальсифікації наукових досліджень. Її очолив дуже знаний, дуже відповідальний, дуже авторитетний і принциповий науковець – академік Антон Григорович Наумовець. До цієї комісії ввійшли не лише члени Академії, а й фахівці, які вже продемонстрували свою здатність боротись і зацікавленість у боротьбі з плагіатом. Сподіваюся, комісія працюватиме активно й ефективно, і це дасться взнаки", - резюмує він.
Нагадаємо, 17 грудня Верховна Рада проголосувала за призначення Сергія Шкарлета очільником МОН – голоси дали 226 депутатів. До цього він кілька місяців керував міністерством у статусі в.о.
При цьому у фракції “Голос” заявили про кнопкодавство. Однак, профільний комітет Ради відмовився розглядати матеріали про можливе “кнопкодавство” у Раді. ZN.UA стали відомі подробиці голосування за Шкарлета.
Призначення обурило студентів і викладачів декількох ВНЗ України та поклало початок акції «Стоп Шкарлет». У Раді також зареєстрували проєкт постанови про скасування призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки.
Через плагіат в роботах нового міністра вчені антіплагіатної ініціативи “Дисергейт” виступили із заявою проти його призначення. А ексголова МОН Анна Новосад і ексзаступниця міністра освіти Інна Совсун висловили впевненість в тому, що призначення Шкарлета лобіюють ректори вишів, які не зацікавлені в підвищенні якості вищої освіти.