В результаті чергового «зливу» інформації на рівні керівництва України, зірвано спецоперацію зі звільнення українців, утримуваних бойовиками в тюрмах окупованого Донецька, повідомив підполковник ЗСУ Михайло Ніколов («Лєрмонтов»).
«Ми готувались рятувати українських полонених із найстрашніших місць на Донбасі та покарати їхніх катів. Іншого шансу врятувати людей, часто, в України немає - я розумію це як колишній полонений», - розповів військовий у бесіді з журналістом Юрієм Бутусовим.
Ніколов нагадав про успішну операцію з вивезення на підконтрольну територію ексбойовика, п'ятого обвинуваченого у справі MH17 Володимира Цемаха та «інших важливих для нас суб'єктів». За його словами, попри наявні ризики, за умови відповідної підготовки евакуація була можлива.
Бойова група, до якої входив офіцер, була створена в грудні 2018 року. Крім групи Ніколова були й інші, у кожної - свій об'єкт для штурму. Масштаб операції, за словами військового, був величезний. До участі в ній залучили мотивованих людей з досвідом військових дій і роботи в екстремальних ситуаціях.
Об'єкт, за який «відповідала» група Ніколова, був збудований у вигляді макету, на якому відпрацьовувалися різні ситуації, вхід, робота, евакуація. Одна з груп в якості тренування навіть нелегально пробралася в одне з місць позбавлення волі в Україні.
«Тренування були якісні та дуже важкі, ми були забезпечені всім необхідним озброєнням і екіпіруванням для успішного виконання завдання, держава вклала великі ресурси в наше забезпечення», - каже офіцер.
Підготовка тривала не один місяць, поки групи не досягли готовності. За цей час влада в країні встигла змінитися - замість Петра Порошенка, який санкціонував спецоперацію, президентом став Володимир Зеленський.
Але підготовка тривала: «Про операцію поінформували президента Зеленського, підготовка тривала, і ніхто не казав «стоп», ми отримували всю необхідну інформацію про наш об'єкт. Свіжі фото- і відеоматеріали».
Головними факторами у всій спецоперації повинні були стати абсолютна раптовість і абсолютна секретність. Вона мала стати «останнім козирем України» на випадок чергової відмови Росії вести переговори про обмін утримуваними особами.
«8 липня штурм відбувся. Але, на жаль, не наш. Штурмували нас, наш секретний базовий табір на Донеччині. І просто пощастило, що обійшлося без жертв, все вирішували долі секунди», - додав Ніколов.
Того ж дня на столичних Позняках контррозвідники СБУ обстріляли автомобіль командира групи з позивним «Швед». Російська сторона «звинувачує» військового в організації успішних ліквідацій відомих ватажків терористів у Донбасі.
«Його можна було спокійно викликати на зустріч в СБУ, де він бував багато разів, і він би і так дав усі необхідні свідчення. Навіщо було по ньому стріляти? Це наводить на серйозні підозри», - каже співрозмовник Бутусова.
Він стверджує: нове керівництво української спецслужби знало про підготовку спецоперації із серпня 2019 року. А Міністерство оборони підтвердило СБУ інформацію про учасників групи, їхні повноваження та видачу зброї.
Попри це, на всіх її членів завели кримінальні справи за статтями «тероризм» і «створення організованої злочинної групи». Співробітникам «Альфи», які проводили операцію щодо «Шведа», групу представили як терористів - особи її членів було розкрито вже після затримання.
У те, що таким чином керівництво країни вирішило «згорнути» підготовку спецоперації, Ніколов не вірить, каже: достатньо було або ухвалити рішення про недоцільність її проведення, або висловити зауваження, які вимагають виправлення.
Він уточнив, що на самому початку розслідування «справ» проти них вся група здала документи прикриття, підготовлені спеціально до спецоперації, куратору групи.
А слідчі та судді не поспішають відправляти «підозрюваних» у таких важких статтях під арешт - це свідчить про розуміння ними абсурдності обвинувачень, вважає офіцер.
Новопризначений голова Головного управління розвідки МОУ Кирило Буданов також не виявив інтересу до роботи групи та інформації, каже Михайло Ніколов.
«Змушений назвати речі своїми іменами - операція зі звільнення полонених в ОРДЛО була зірвана керівництвом України. (...) Як і в нашому випадку, так і у випадку з «вагнерівцями», операції провалені внаслідок «зливу» і захоплення нібито злочинців. Начебито ніхто не винен. (...) Будь-який контррозвідник може подивитися на провали наших спецоперацій в 2020-му році і побачить, що у них спільний почерк. І є всі підстави підозрювати, що ці провали були організовані кимось, хто отримав доступ до інформації», - підкреслює військовий.
Ніколов хоче, щоб відкриту проти членів групи справу за «абсурдними обвинуваченнями» було закрито, винні в зриві спецорпаціі - покарані, а керівництво країни відповіло на кілька запитань:
- Чому багатьох українців позбавили шансу на порятунок;
- Якого рівня люди дають накази зривати спецоперації і переслідувати співробітників Міноборони?
- Чому проти групи СБУ відкрила справу і чому з її членів не знімають абсурдні звинувачення?
- Хто витрачатиме час і готуватися до операцій у тилу ворога, якщо можна отримати удар в спину?
[Quote type = "line" author = ""]Михайло Ніколов - підполковник Збройних сил України, у 2014 році вирушив на фронт добровольцем, воював в батальйоні «Донбас», зокрема, брав участь у боях за Іловайськ. Пройшов через «полон» бойовиків, згодом воював як кадровий військовий і доброволець. Був начальником штабу 46-го батальйону ЗСУ «Донбас», співробітником підрозділу Міністерства оборони України.[/Quote]
Нагадаємо, в ніч на 29 липня співробітники КДБ Білорусі затримали під Мінськом 32 бойовики російської приватної військової компанії «Вагнер». Ще один був затриманий на півдні країни. Усі вони брали участь у збройних конфліктах у Сирії, Лівії, більшість - воювали проти української армії в лавах бойовиків «Л-ДНР».
Юрій Бутусов опублікував інформацію про те, що затримання «вагнерівців» було спецоперацією українських спецслужб, однак її зірвали. За даними ZN.UA, українські спецслужби дійсно проводили цю операцію. Сприяння їм надавали колеги зі США.
9 вересня Шевченківський районний суд Києва зобов'язав СБУ розслідувати можливу державну зраду глави Офісу президента Андрія Єрмака, і відкрити справу за статтями 111 (державна зрада) і 114 (шпигунство). За словами генпрокурорки Ірини Венедіктової, в Україні за фактом історії з «вагнерівцями» відкрили три кримінальні справи.
Що ж в цій шпигунській історії правда? А що - брехня? Хто «згодовує» українцям дезу? Читайте в статті Володимира Кравченка «Про відданість і зраду» в ZN.UA.