Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" стосується винятково української мови, а визначити статус російської чи мов інших нацменшин можна за допомогою прийняття іншого закону, заявив представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський. За його словами, депутатське подання щодо нібито неконституційності закону штучно прив'язане до мовного питання.
Під час відкритого слухання КСУ справи про конституційність зазначеного вище закону Веніславський заявив про незмінність позиції президента Володимира Зеленського щодо української мови як єдиної державної. На думку Веніславський, подання, подане в КСУ, в деякій мірі штучно прив'язали до мовного закону, адже документ регулює тільки статус української мови як державної.
"Предметом правового регулювання цього закону не є статус інших мов... Верховній Раді слід прийняти окремий закон, який регулюватиме статус російської та інших мов нацменшин", - заявив представник президента у Конституційному суді.
Тобто, за словами Веніславського, мови нацменшин "є предметом зовсім іншого правового регулювання".
При цьому постійний представник Верховної Ради в КСУ Ольга Совгіря зазначила, що, коли суд виноситиме рішення щодо конституційності закону, то повинен врахувати висновки Венеціанської комісії щодо відповідного документа. У висновку йдеться про те, що диференційоване поводження з мовами нацменшин і надання привілеїв мов Євросоюзу є неприпустимим.
Совгіря додала, що, регулюючи мовне питання, не потрібно керуватися політичним контекстом, європейськими прагненнями України або ситуацією з Росією.
Представник Ради в КСУ також заявила про те, що закон нібито прийняли з порушенням процедури як в частині попереднього розгляду на профільному комітеті, так і під час неособистого голосування в сесійній залі під час прийняття закону.
Совгіря додала, що Верховна Рада готова надати суду необхідну документацію.
7 липня Велика палата Конституційного суду України на пленарному засіданні у формі усного виробництва почала розглядати конституційність мовного закону.
Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила у другому читанні і в цілому закон про забезпечення функціонування української мови як державної, згідно з яким українська мова затверджена як головна у функціонуванні в держустановах і суспільстві. За закон проголосували 278 депутатів. Категорично проти прийняття закону виступили фракції "Опозиційний блок" і "Відродження", які після голосування заблокували підписання законопроекту.
14 травня Рада відхилила відповідну постанову і після підписання закону спікером, його підписав п'ятий президент Петро Порошенко.
Однак, чинний президент Володимир Зеленський вважає, що мовне питання в Україні нібито не стоїть. Зеленський заявив, що в Україні багато національних меншин, “для яких рідна мова – не українська". Водночас гарант стверджує, що всі громадяни країни повинні знати державну мову.