Значні історичні помилки в "українському фрагменті" польського закону про інститут національної пам'яті можуть свідчити про вплив на процес "руки Москви", вважає радник голови МЗС Польщі Пшемислав Журавський вель Граєвський.
"Є доволі значні побоювання, що це дійсно так. Це стосується як експертів, які були допущені до роботи над цією поправкою (про "злочини українських націоналістів" - ред.), так і змісту самої поправки", - підкреслив експерт в інтерв'ю "Укрінформу".
За словами радника очільника польського МЗС, згадані в законі часові проміжки нібито діяльності українських націоналістів у 1925-1950 роках, не мають жодного значення для польсько-українських відносин. Але важливі з точки зору дій радянських спецслужб щодо українців на Заході.
"У 1925 році та наступних роках нічого не сталося у відносинах між українцями та поляками. Однак цей рік є поворотним моментом у підходах до дій радянських спецслужб щодо українців на Заході. А 1950 рік - це смерть Шухевича (головнокомандувача УПА Романа Шухевича – ред.), хоча польсько-український конфлікт завершився у 1947 році, і після цього у відносинах між народами не було жодної боротьби. Тому навіть ці часові проміжки підкреслюють саме радянські та російські дії, а не польські чи українські", - вважає Журавський.
Крім того, на думку експерта, ці часові проміжки є "знущанням над польським законодавством". Оскільки Третій рейх існував з 1933 по 1945 рік, і бути його колабораціоністами раніше чи пізніше "українські націоналісти" не могли.
"Закон Сейму - це не публіцистична стаття, там кожна буква на вагу золота. Якщо в законі є згадка про українських націоналістів, які були колабораціоністами Третього рейху, а потім зазначаються часові рамки 1925-1950 років, то це знущання над польським законодавцем, оскільки Третій рейх існував у 1933-1945 роках, а в 1925-1933 роках і 1945-1950 роках ніхто не міг з ним колаборувати, адже тоді він не існував", - додає він.
Є в законі про ІНП і правові недоліки, які ставлять під сумнів правовий порядок у Другій Речі Посполитій.
"У цій поправці ставиться під сумнів правовий порядок у Другій Речі Посполитій (1918-1939 роки), оскільки злочини українських націоналістів, які відбувалися в цей період, не були злочинами "геноциду", а лише злочини "геноциду" не мають терміну давності. Тому, за злочини в період до 1939 року ніхто не може переслідуватися, адже давно сплив термін давності", - зазначає дипломат.
Він також питається, чому в законі згадуються лише "українські націоналісти", чому немає згадок про злочини, скоєні на території Польщі представниками інших національностей.
"Ще один правовий недолік - у законі йдеться про злочини на території окупованої Польщі лише українських націоналістів. Отже, виникає питання: а чому немає згадки про злочини на території Польщі націоналістів і колабораціоністів інших національностей? У Польщі в цей період діяли військові формування "власівців" (Російської визвольної армії – ред.), "Східні легіони", наприклад, азербайджанські, які придушували Варшавське повстання (1944 рік), діяли литовські націоналісти та інші. Тобто, слід було б створити список різних національних військових формувань, які колаборували з Третім рейхом, і вчинили ці злочини на території Польщі", - розповідає радник голови МЗС Польщі.
Але були обрані саме українці, виходячи з політичної мотивацій, зазначає Журавський. Мета цього кроку: створити напруженість в польсько-українських відносинах на порушення законодавства Польщі.
"Цей фрагмент закону - це юридична, історична, моральна і політична помилка. Як сказав нещодавно колишній польський прем'єр Ян Ольшевський, "український фрагмент" цього закону є юридичним нонсенсом, хоча сам закон у новій редакції, яка передбачає захист доброго імені Польщі, дійсно необхідний. Дуже сподіваюся, що Конституційний суд країни зверне увагу на ці помилки і "український фрагмент" змінять. У мене складається враження, що в польських владних елітах вже усвідомили масштаби розбіжностей і є надія, що ці помилки дійсно виправлять", - резюмував він.
Нагадаємо, 1 березня, набув чинності закон про Інститут національної пам'яті, яким, зокрема, запроваджується кримінальна відповідальність за "заперечення злочинів українських націоналістів" і звинувачення поляків у причетності до злочинів Третього рейху.
У ніч на 1 лютого Сенат Польщі 57 голосами прийняв без поправок скандальний закон про Інститут національної пам'яті.
6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав закон. Однак після цього він оскаржив деякі його положення в Конституційному суді.
Докладніше читайте в матеріалі Олександра Шевченка "Польська війна з історією" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".