Найпроблемнішим предметом цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання стала математика – завдання виявилися «нездоланними» для понад 31% випускників. Однак проблеми є й з іншими шкільними предметами, зокрема історією України.
Поріг «склав/не склав» не здолали 18% учасників тестування, із завданнями не впорався майже кожен п’ятий учень, розповів редакторці відділу освіти і науки ZN.UA Оксані Онищенко директор УЦОЯО Валерій Бойко.
Він навів приклади завдань, які виявилися для цьогорічних випускників найскладнішими.
Перше завдання: з-поміж різних фактів упізнати наслідки репресій – «великого терору» в Україні. Зазначено роки – 1937–1938, є напис на діаграмі, що це – кількість заарештованих. При те, що ця тема має бути близькою кожному українцю, лише 12% учасників відповіли правильно.
Друге завдання: здогадалися, що «Гельсінський акт» має стосунок до гельсінської групи, лише 38% випускників.
Третє завдання: розлога цитата Мустафи Джемілєва про псевдореферендум у Криму, про те, що на нього не пішли кримські татари, що все це було організовано ФСБ, тощо. Лише 58% вибрали правильну відповідь – це референдум 2014 року. А 16% вважають, що це подія 1996 року.
Четверте завдання: питання про гетьмана Сагайдачного – 20% вважають, що він створив першу друкарню на українських землях.
П’яте завдання: розмістити у хронологічному порядку зображення шпальт газет з визначальними для України подіями: українізація, Голодомор, проголошення незалежності Карпатської України і героїчна оборона Севастополя. Події розведені в часі, тому їх легше ідентифікувати. І лише 11% правильно розмістили всі події.
«Такі результати ЗНО з історії свідчать, що якогось загального бачення історичної картини світу в багатьох учорашніх школярів немає. Їхні знання – як набір різнокольорових скелець у калейдоскопі, покрутив – вони стали ось так, покрутив по-іншому – склались інакше», - наголошує Бойко.
ЗНО ще не завершилося, але його результати вже викликали запеклі дискусії. Всі говорять про математику, а як із іншими предметами? Читайте в інтерв’ю Оксани Онищенко із Валерієм Бойком «Звинувачувати в усьому ЗНО — це те ж саме що звинувачувати патологоанатома в цирозі».
Експлейнер ZN.UA
13 квітня Верховна Рада ухвалила закон про скасування обов'язкової державної підсумкової атестації для учнів 11 класу, які закінчують навчання цього року. 26 квітня закон підписав президент Володимир Зеленський. За випускниками залишили право здати ДПА добровільно, зокрема у форматі ЗНО. Результати тестування знадобляться тим, хто планує вступати до вишів. Найкращі учні за підсумками ЗНО-2021 зможуть розраховувати на премію в розмірі 100 тисяч грн.
Основна сесія ЗНО-2021 стартувала в Україні 21 травня з тестування з хімії і закінчилася 15 червня екзаменом з географії. Додаткова сесія цього року відбудеться з 29 червня до 14 липня. Максимальні бали на ЗНО-2021 отримали 574 учні.
Тестування з англійської мови провалили 10,68% абітурієнтів, з іспанської – 15,79%, з німецької – 11,49%, з французької – 8,94%, з математики – 31,11%, з фізики – 8,33%, з української мови – 7,45%, з української мови і літератури – 7,96%, з історії України – 18%, з біології – 2,34%, з географії – 5,38%.
Що пішло не так із вивченням математики в українських школах і як виправити ситуацію, пояснюють науковиці Ірина Єгорченко, Світлана Благодєтєлєва-Вовк і Алла Воробйова у статті «Провал на ЗНО з математики: що пішло не так у школі і як врятувати ситуацію».