Своїм рішенням щодо закону “Про запобігання корупції” Конституційний суд фактично знищив електронне декларування, заявили в “Центрі протидії корупції”. У ЦПК проаналізували рішення КСУ та зазначили, що воно означає ліквідацію системи декларування та знищення значної частини антикорупційних здобутків Революції Гідності.
“Судді Конституційного Суду дозволили чиновникам легалізувати хабарі за усі роки від Революції Гідності та приховувати незаконно набуте майно. Тепер чиновники можуть купляти вілли, замки чи інші дорогі речі, які не вписуються у їхні офіційни доходи або легалізовувати набуті раніше та не перейматися за покарання, бо судді КСУ дали їм індульгенцію”, – заявив голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Так, КСУ визнав неконституційність наступних положень:
- про відкритий доступ до електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто ніхто крім співробітників НАЗК не зможе переглянути декларації чиновників.
- щодо контролю декларацій, повної їх перевірки та моніторингу способу життя суб’єктів декларування; вимоги щодо подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані. Згідно з цим рішенням, тепер ніхто не може перевірити е-декларації;
- щодо відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. Це ставить під сумнів притягнення чиновників до будь-якої відповідальності за за будь-які корупційні порушення;
- повноваження НАЗК щодо контролю та перевірок декларацій, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, перевірок щодо конфлікту інтересів та дотримання інших вимог і обмежень антикорупційного законодавства; положення про права уповноважених осіб Нацагентства, які безпосередньо перевіряли дотримання антикорупційного законодавства. Тобто тепер НАЗК не може контролювати декларації, а всі попередні перевірки та рішення, винесені на їхній основі, нівельовані.
- щодо внесення приписів, направлення протоколів про адмінпорушення та обґрунтованих висновків про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.Тепер НАЗК не має права ініціювати навіть дисциплінарну відповідальність чиновника, що порушують антикорупційне законодавство.
- щодо обов’язку осіб надавати НАЗК інформацію, яка запитується. Додаткову інформацію НАЗК тепер теж не зможе запитувати.
- про порядок та особливості врегулювання конфлікту інтересів у діяльності президента, депутатів Верховної Ради, членів уряду, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабміну, суддів, суддів КСУ, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад. Це нівелює взагалі обов’язок врегульовувати конфлікт інтересів у перелічених тут посадовців, а значить і ліквідує відповідальність за дії в умовах конфлікту інтересів.
“Виходячи з рішення, криміналізувати брехню в деклараціях чиновників більше не вдасться, оскільки це нібито є непропорційним покаранням за вчинене діяння. Тобто, навіть якщо Верховна Рада прийме закон щодо відновлення кримінального покарання за брехню в деклараціях, КСУ гарантовано знову визнає його неконституційним, посилаючись на це своє рішення”, - зазначили в ЦПК.
При цьому КСУ також визнав невідповідними Основному закону норми про цілодобовий безоплатний доступ будь-кого до них. Тому тепер декларації стали прихованими, а їх перевірка та контроль неможливі.
Крім того, мотиваційна частина рішення КСУ свідчить про те, що тепер неможливо доручити будь-які контрольні повноваження щодо суддів органам поза судовою системою.
“Це лише зміцнить кругову поруку та корпоративізм серед суддів. КСУ визнав неконституційними багато положень, які взагалі не ставились під сумнів у конституційному поданні. НАЗК, яке утворювалось, насамперед, для перевірки декларацій чиновників та контролю за конфліктом інтересів у їх діяльності втратило більшість своїх повноважень та прав для цього. Це фактично унеможливлює будь-яку ефективну діяльність цього органу”, - заявили в “Центрі протидії корупції”.
Крім того, тепер НАЗК не може дієво реалізовувати інші свої повноваження, такі як контроль за фінансами політичних партій.
В ЦПК зазначили, що у мотиваційній частині КСУ немає обґрунтування неконституційності більшості положень, які все одно тепер втратять чинність. Це робить незрозумілим, у чому полягала проблема з відповідними нормами. Також це ставить під сумнів можливість повторного запровадження подібних норм.
“Наприклад, незрозуміло, чому декларації більше не можуть бути публічними. А за відсутності обґрунтування цього – неможливо підготувати такі законодавчі зміни, які б враховували правову позицію КСУ”, - додали в ЦПК.
Також скасування вказаних норм порушує зобов’язання України перед Міжнародним валютним фондом, кредитними угодами з Європейським Союзом, а також вимоги для надання безвізу з ЄС.
27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону ряду положень антикорупційної реформи. 28 жовтня КСУ опублікував відповідне рішення.
В НАЗК вже заявили про те, що через рішення КСУ закривають реєстр електронних декларацій. Очільник Нацагентства Олександр Новіков пояснив, коли реєстр знову може запрацювати.
Представник президента в КСУ Федір Веніславський заявив, що рішення КСУ може нести негативні наслідки для європейської інтеграції України.
А представник Верховної Ради в КСУ Ольга Совгиря зазначила, що рішення було прийнято з «кричущими процесуальними порушеннями» і сумнівне за змістом. Також, за її словами, воно може спровокувати міжнародний скандал.
У свою чергу колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що рішення КСУ є регресом в контексті євроінтеграції України.