Інкримінована активісту Евромайдану Івану Бубенчику стаття 115 Кримінального кодексу про вбивство була помилковою, адже у слідства зараз немає достатніх доказів причетності Бубенчика до вбивства двох та більше силовиків. Про це заступник генерального прокурора Анжела Стрижевська, яка відкликала попереднє звинувачення, заявила у вівторок після засідання Печерського районного суду Києва.
"Помилка слідчих і прокурорів є дороговартісною для кримінального провадження. Я вважаю, що це була помилкова підозра саме за статтею 115 КК, оскільки на момент оголошення підозри 3 квітня достатніх підстав стверджувати, що саме ця особа була причетна до такого тяжкого злочину, у матеріалах провадження не було", - сказала вона у коментарі "Громадському".
За совами Стрижевської, Бубенчику правильно інкримінувати лише статтю 348 Кримінального кодексу. При цьому вона підтвердила прецидентність цієї справи.
"Прецедентність цієї справи полягає у тому, що ми маємо встановити, що відбулося на Майдані, дати цьому оцінку не лише політичну, наше завдання давати суто юридичну оцінку цим подіям", - додала заступник генпрокурора.
Учасника Революції гідності та АТО Івана Бубенчика затримали 3 квітня у Львівській області, йому повідомили про підозру та доставили до Печерського районного суду Києва для обрання запобіжного заходу.
Прокуратура наполягала на арешті підозрюваного, але судове засідання з обрання запобіжного заходу перенесли.
Бубенчик підозрюється у скоєнні злочинів, передбачених статтею 348 (посягання на життя співробітників правоохоронних органів) та ч.1 статті 263 (незаконне поводження зі зброєю) Кримінального кодексу України.
Під час Євромайдану Іван Бубенчик був активістом "9-ї сотні Самооборони". В інтерв'ю, яке увійшло до документального фільму "Злам. Слідами Революції" він заявив, що 20 лютого 2014 року вів вогонь з автомата Калашникова по "беркутівцях" з будівлі консерваторії. Свої дії він пояснив необхідністю зупинити вбивства "майданівців" та змусити "Беркут" відступити. Після виходу фільму Бубенчика допитали в якості свідка.
У лютому 2014 року Верховна Рада прийняла закон про недопущення притягнення до кримінальної відповідальності учасників Революції гідності за їхні дії під час акція протесту в 2013-2014 роках.
Докладніше читайте у статті Анастасії Станко та Ангеліни Корякіної "Амністія: всі вільні, всі винні?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".