Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови. Але вони не завжди можуть правильно підібрати слова.
Редакторка Ольга Васильєва на своїй сторінці в Facebook пояснила, чи можна говорити «високосний рік». За її словами, українська правильна назва такого року — не високосний, а перéступний (також пересту́пний і переступни́й — троякий наголос, як у слові кладовище), або касянів (на честь святого Касяна, або Касіяна).
Вона зазначила, що так перекладає слово «високосний» російсько-український академічний словник 1924–33 рр. за редакцією Кримського і Єфремова. А у словнику за редакцією Грінченка 1907–1909 рр. «високосного» немає зовсім, на відміну від «переступного».
Слово «високосний» походить від латинського bis sextus (бо в 366 дві шістки), зайшло з латини в давньогрецьку (βίσεξτος), з неї — в старослов'янську, потім — в українську і далі спотворилося (вісекстос стало високтос) через народноетимологічне зближення з прикметником «високий» — бо рік «вищий» на один день.
«Тобто з погляду грамотності воно нічим не краще від «охтобус» чи «транвай»», – зазначила редакторка.
У західних словʼян теж переступний: у чехів — přestupný rok, у словаків — priestupný rok, у поляків — rok przestępny
«Але цікавим є те, що колись це слово було поширене й у східних областях України, а не тільки в західних. Наприклад, на Луганщині казали «пересту́пний». У сербській і хорватській мовах теж prestupna / prijestupna godina (рік). І в білоруській: пераступны год. Це слово в усіх словʼянських мовах походить від прасловʼянського stǫpаti (stǫpiti) «ступати; топтати; іти, ходити». Переступний, бо, ймовірно, «переступає» інші роки, перевершуючи їх за довжиною. Навіть англійською буде leap year («стрибучий» рік). Тож «високосний» нехай залишається в болгар і росіян», – підсумувала експертка.
Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих «нових українців» говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.