У вересні та жовтні спостерігачі помітили падіння «космічних каменів» на Юпітер. Незважаючи на те, що це не перші подібні спостереження, як правило, побачити падіння астероїда або комети на газовий гігант вдається рідко, і такі події можуть допомогти нам дізнатися більше про Сонячну систему, пише Space.com.
Дослідники зазначають, що 2021 рік виділяється, оскільки було зареєстровано одразу два падіння астероїдів на Юпітер. Зазвичай такі події трапляються один раз на два роки.
Незважаючи на рідкість, падіння «космічних каменів» на Юпітер вдається побачити частіше, ніж на будь-яку іншу планету чи супутник. Це відбувається через те, що це найбільша планета і найбільший гравітаційний буксир у найближчих космічних околицях, крім самого Сонця.
Багато зіткнень фіксують астрономи-аматори. Професійні астрономи не можуть використовувати великі телескопи, щоб спостерігати лише за однією планетою протягом тривалого часу. Але попри це останній «космічний удар» зареєстрував саме професійний астроном: Ко Аріматсу з Університету Кіото.
Аріматсу спостерігав за подією на двох різних довжинах хвиль, що дозволило йому отримати інформацію про енергію, яка утворилася в результаті удару, і масу об'єкта, що впав. Але були й інші спостереження, ще детальніші. Так, станція «Юнона», яка займається вивченням Юпітера з 2015 року, пролітала над місцем падіння об'єкту лише через 28 годин і зробила знімок атмосфери цього регіону на висоті 2000 кілометрів.
На цьому зображенні жодних слідів удару не було, тобто об'єкт був достатньо маленьким, щоб будь-які сліди його присутності зникли через кілька годин.
Вереснева подія також була примітною, оскільки це була найяскравіша «вогненна куля», зареєстрована в атмосфері Юпітера на даний момент. На думку вчених, це може бути найбільшим об'єктом, який врізався в газового гіганта Сонячної системи.
Вчені прагнуть вивчати дедалі дрібніші об'єкти, які у нашій планетної системі. Але коли справа стосується небесних тіл завширшки лише кілька метрів, які обертаються навколо Юпітера, зробити це нелегко.
«Оскільки неможливо прямо спостерігати об'єкти діаметром кілька метрів у Головному поясі, їхня кількість невідома. Юпітер – це природний «детектор» таких крихітних об'єктів, тому частота та яскравість ударних спалахів мають вирішальне значення для розуміння їхніх розміру та щільності», - заявив Аріматсу.
Вчені точно не знають скільки таких об'єктів існує в Сонячній системі, але думають, що йдеться про десятки мільйонів. Вирішити питання з кількістю можуть спостереження за Юпітером. Імовірно, щороку в планету врізається близько 20 об'єктів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Наймасштабніше наразі зіткнення сталося в 1990-х роках. Тоді комета Шумейкер-Леві розпалася на частини і впала на Юпітер у 1994 році. Вона стала першим небесним тілом, зіткнення з яким удалося зняти астрономам.
Раніше астрономи заявили про те, що їм вдалося розібратися в природі загадкових шестикутних вихорів на полюсах Юпітера. Виявилося, що стабільність шторму переважно залежить від «захисту» - антициклонічного кільця навколо кожного циклону.