UA / RU
Підтримати ZN.ua

У космічній діяльності України не розвивається співпраця науки та промисловості

Завдяки активній міжнародній діяльності провідні підприємства ракетно-космічної галузі України розширюють участь у реалізації масштабних космічних проектів. З іншого боку, відсутня позитивна динаміка в розвитку співробітництва академічної науки і космічної промисловості.

Аналізуючи підсумки космічної діяльності України у першому десятилітті XXI століття, слід зазначити дві суперечливі тенденції в розвитку вітчизняної космічної промисловості. З одного боку, глобалізація та комерціалізації космічної діяльності говорить про високу оцінку розвитку української космічної науки з боку міжнародного співтовариства. З іншого боку - в Україні відсутня позитивна динаміка в розвитку співробітництва академічної науки і космічної промисловості.

Про це йшлося на розширеному засіданні Координаційної ради з організації спільних робіт КБ "Південне" ім. М. Янгеля і наукових організацій НАН України, присвячене 90-річчю академіка В.уткіна. У засіданні взяли участь президент Національної академії наук України Борис Патон, член президії Національної академії наук України Володимир Горбулін, голова Державного космічного агентства України Юрій Алексєєв і генеральний конструктор - генеральний директор ДП "КБ "Південне" ім. М. Янгеля Олександр Дегтярьов.

За словами експертів, завдяки активної міжнародної діяльності провідні підприємства ракетно-космічної галузі розширюють участь у реалізації масштабних космічних проектів, що відповідає глобалізації і комерціалізації космічної діяльності та говорить про високу оцінку розвитку української космічної науки, техніки і технологій.

З іншого боку, закладений в минулому столітті науковий і технологічний фундамент космічного виробництва на сьогоднішній день практично повністю освоєний, і відсутня позитивна динаміка в розвитку співробітництва академічної науки і космічної промисловості.

ТАКОЖ: Космічні фальстарти України

Друга тенденція, на думку фахівців, обумовлена, насамперед, глибокої конверсією вітчизняної промисловості, проведеної в 1990-х, і недостатнім фінансуванням переоснащення виробництва для потреб мирного космосу. Космічна наука і виробництво по суті були кинуті на самовиживання (фінансування науки становило в середньому 0,29%, а космічних програм - 0,15% річного бюджету країни). Ціною неймовірних зусиль вдалося зберегти основний науково-технологічний потенціал, кадри і матеріальну основу ракетно-космічного виробництва.

В "Концепції реалізації державної політики в сфері космічної діяльності на період до 2032 року", затвердженої урядом України у березні 2011 року, і в "Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2013-2017 роки", прийнятої парламентом України у вересні 2013 року та затвердженої президентом Віктором Януковичем, передбачено цілий ряд нових проектів і завдань, реалізація яких неможлива без активізації співробітництва Національної академії наук України та провідних підприємств ракетно-космічної галузі.

У цих умовах особливо цінним є досвід науково-технічного співробітництва, накопичений у другій половині XX століття - в епоху бурхливого розвитку космічної науки і ракетно-космічної техніки. Тільки вивчаючи і застосовуючи цей досвід, можливе виконання найскладніших завдань, що стоять перед вітчизняною ракетно-космічною галуззю в найближчі десятиліття.

Подробиці читайте в статті "Досвід, перевірений життям" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна". !zn

Читайте також:

Євросоюз виділив Україні та Іспанії 1,45 млн євро на спільний космічний проект

zn
Українські прилади - на борту МКС!

zn
"Антарес" - зірка українсько-американського космічного співробітництва