Вища рада правосуддя (ВРП) закликала Верховну Раду переглянути ключові питання законопроєкту № 5068 щодо ролі міжнародних експертів у формуванні державних органів України.
Закон передбачає створення Етичної ради, яка буде визначати відповідність кандидата на посаду члена ВРП. Жодне рішення ради не буде вважатися прийнятим, якщо за нього не проголосують щонайменше два міжнародних експерта. Тобто документ наділяє міжнародних експертів провідною роллю при формуванні складу української Вищої ради правосуддя.
Ось які причини для скасування закону наводить ВРП:
- "Неконституційність"
Етична рада отримала повноваження «ветувати» призначення людини через її недобропорядність. На думку суддів, такі широкі владні повноваження не можна передавати організації, яка не має контролюючих функцій і статусу органу державної влади. У ВРП це називають "спробою вкотре втрутитись у діяльність судової влади всупереч статті 131 Конституції України".
Можливість відсторонення члена ВРП від виконання обов’язків, за словами суддів, є аналогом кримінально-процесуального переслідування особи, при цьому застосовувати її пропонується за рішенням дорадчого органу, яким є Етична рада. "Це дає беспрецедентні можливості усунення поза межами кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності будь-якої особи, яка перебуває на публічній службі", - кажуть у раді.
- "Невідповідність зобов’язанням України перед МВФ"
Однією з вимог для отримання траншу від Міжнародного валютного фонду є реформування Вищої ради правосуддя. "Однак самі зобов’язання не передбачали, що саме голос міжнародних експертів буде вирішальним під час вирішення кадрових питань формування органів судової влади України", - пояснює ВРП.
- "Перекладання відповідальності за реформу на іноземців"
У ВРП переконані, що міжнародні експерти не зможуть відповісти, у разі необхідності, перед українцями за проведені реформи, а Україна жодним чином не зможе контролювати цих експертів. Наразі невідомо, які саме люди стануть цими експертами, тож немає гарантії щодо їхньої доброчесності.
- "Відсутність схвалення серед українських судів"
За словами представників ВРП, жоден суд, орган судової влади чи суддівська асоціація не підтримали законопроєкт № 5068. "Це може призвести до суцільного спротиву, - кажуть у ВРП, - оскільки при реформуванні судової гілки влади голос суддівської спільноти має бути вирішальним та врахованим першочергово".
- "Відсутність схвалення серед членів ВРП"
До складу ВРП входять представники від суддів, адвокатів, прокурорів, науковців, Верховної Ради та президента. "Жоден із суб’єктів формування ВРП не висловився на підтримку законопроєкту № 5068, окрім міжнародників та незначної кількості ГО, які активно лобіюють цей законопроєкт у парламенті", – кажуть у ВРП.
- "Загроза роботі ВРП і судової влади в цілому"
"Якщо ВРП припинить роботу, у судовій владі зупиняться усі ключові процеси", – переконують у раді. Це стосується фінансування, навантаження, Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, забезпечення судів, представництва інтересів суддівського корпусу, звільнення та переведення суддів, міжнародного партнерства – загалом більш ніж 20 функцій. Водночас судова реформа не вирішує таких проблем, як фінансування судів, кадровий дефіцит, низькі заробітні плати, поганий матеріально-технічний стан судів.
Що не так з Вищою радою правосуддя
ВРП складається з 21 члена, половину з них обирає з’їзд суддів з-поміж суддів, по двоє призначають парламент і президент, ще по двоє членів обирають з’їзди адвокатів, прокурорів та юридичних закладів вищої освіти. Голова Верховного суду входить до складу ВРП за посадою.
"Проблема таких призначень у тому, що вони дуже політизовані, адже ключовим критерієм оцінки кандидата є не його репутація чи знання, а лояльність до тих, хто приймає рішення про його призначення", – йдеться у статті Галини Чижик "ВРП: реальна чистка чи імітація?".
За її словами, останні десять років на з’їздах суддів торжествують суддівські клани. "Замість вільного волевиявлення суддів там відбувається легітимація рішень, прийнятих лідерами того чи іншого суддівського угруповання. Недивно, що прізвища майбутніх членів ВРП стають відомими заздалегідь, як це сталося у грудні 2018-го чи березні 2021-го", – пояснюється у статті.
Натомість Етична рада має оцінювати на доброчесність усіх кандидатів до ВРП незалежно від суб’єкта призначення (обрання). Наявність у раді міжнародних експертів підтримала Венеційська комісія.
20 липня Верховна Рада має розглянути на позачерговому засіданні чотири постанови щодо скасування нового закону. Детальніше про можливі варіанти розвитку подій після остаточного прийняття законів щодо ВРП читайте в статті Ірини Шиби і Михайла Жернакова "Суд іде: коли запрацює судова реформа, і що може піти не так".