Відсутність нового закону про Конституційний суд не може бути перешкодою для розгляду суддями КСУ конституційних скарг, пише в своїй статті для DT.UA доктор юридичних наук, директор Центру правотворчості УжНУ Михайло Савчин.
Автор вважає, що в умовах зволікання законодавця з прийняттям нової редакції Закону про Конституційний суд орган конституційної юстиції повинен "повернутися обличчям до окремих громадян".
"Відсутність закону не може бути перепоною для розгляду конституційних скарг (як це наразі значиться на офіційному сайті КСУ) - як відомо, права і свободи людини мають пряму дію (стаття 8 Конституції) і породжують прямі обов'язки держави щодо їх утвердження і забезпечення (стаття 3 Конституції)", – йдеться в статті.
На думку Савчина, майже річна відсутність практики КСУ з розгляду конституційних скарг знижує рівень його легітимності.
"За великим рахунком громадян настільки цікавить сам КСУ, наскільки він ефективно захищає права людини й визначає розмір відшкодування в разі їх порушення. Краще вже конституційним суддям набратися мужності і розпочати розгляд конституційних скарг, керуючись загальними принципами конституційного провадження згідно з положеннями чинного Закону про КСУ", – підсумовує автор.
Раніше Михайло Савчин в своїй статті для DT.UA писав, що у КСУ поки немає законодавчої основи для розгляду конституційних скарг. За його словами саме тому продовжує зростати кількість скарг у ЄСПЛ проти держави Україна.
У той же час, Віктор Мусіяка в своїй статті для DT.UA писав, що зміст статті 151-1 Конституції України передбачає наявність серйозних труднощів для потенційних заявників, які бажають подати конституційну скаргу в КСУ.
Детальніше про проблеми державного континуїтету в системі судової влади читайте в статті Михайла Савчина "Безперервність національної конституційної традиції в умовах викликів і загроз, або Про континуїтет" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".