Під час передвиборчої кампанії у Польщі різні партії намагалися набрати собі політичні бали за рахунок «українського питання», яке здебільшого стосувалося продажу зерна з України на місцевому ринку. Розбіжності у цій справі призвели до погіршення відносин не лише між владними кабінетами у Києві та Варшаві, а у серед пересічних громадян. Утім, проблеми в двосторонніх відносинах не зводяться лише до теми постачання української аграрної продукції в ЄС, пише оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко в статті «Вибори в Польщі: чи покращиться щось для України»?
Для України експорт – питання виживання. Проте є щонайменше три сфери, окрім зерна, які створюють напругу між сусідніми державами.
Найперше, на думку експерта, на тональність українсько-польських відносин впливають невирішені суперечки, які стосуються політики історичної пам’яті двох країн. Зокрема для українців є болючим питання збереження в гідних умовах пам’ятника загиблим воїнам УПА на горі Монастир поблизу села Верхрата у прикордонні. Водночас поляків турбує відсутність дозволу від української влади на ексгумацію всіх жертв Волинської трагедії – обопільних етнічних чисток у 1943-1944 роках.
По-друге, пише Кравченко, поляки обурені відмовою Києва визнати, що ракета, яка впала наприкінці минулого року в Пшеводуві і вбила двох людей, була українською. На цьому наполягають польські експерти. Висновок слідства сплив у ЗМІ якраз на тлі погіршення відносин між державами, хоча раніше обидві сторони погодилися, що у смерті двох мешканців села винна Росія.
Третьою проблемою, зазначає автор, є образа польського істеблішменту на українців, які начебто не відчувають належної вдячності до поляків за допомогу у протистоянні російській агресії. Польські можновладці стверджують, що Київ орієнтується на Вашингтон і Лондон, Берлін і Париж, а натомість ігнорує Варшаву.
«Для України ситуація виглядає не надто райдужно ще й тому, що на тлі торговельної війни, яка ледь не почалася, та посилення образ поляків на українців в Польщі зменшується підтримка України з боку населення. Це процес об’єктивний, але від того не менш болісний для нас у ситуації, коли потрібна максимальна підтримка. До того ж міграційний чинник, зокрема й український, був одним із дискусійних питань нинішньої парламентської кампанії. Тому, хоча вибори в Польщі й минули, проблеми в двосторонніх відносинах не зникли. Їх розв’язання багато в чому залежатиме від складу майбутньої коаліції», – наголосив Кравченко.
Заборона на постачання українського зерна з боку польської влади призвела до одного з найсерйозніших конфліктів у відносинах Києва та Варшави: на радість Москві вони зриваються в якесь неймовірно круте піке.
Про те, чому так відбувається, який вихід пропонує українська влада та чи готовий польський уряд до компромісів, читайте в статті Володимира Кравченка на ZN.UA «Україна та Польща: за крок до прірви».