Національне антикорупційне бюро кілька разів просило Офіс генпрокурора звернутися до Вищої ради правосуддя з поданням на дозвіл затримання голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка та інших суддів ОАСК. Однак в ОГП відмовилися це робити і заявили про відсутність статусу підозрюваних у фігурантів справи про спробу захоплення державної влади, повідомили в НАБУ.
В НАБУ нагадали, що детективи вже двічі прибували до ОАСК, щоб примусово доставити Вовка до Вищого антикорупційного суду. Однак, вони не змогли цього зробити, адже ухвала суду про примусовий привід не дає права затримувати підозрюваного або проникати до його житла чи іншого володіння. А Вовк та інші судді ОАСК вжили всіх заходів для того, щоб детективи не могли потрапити до приміщення суду.
Зокрема, в ОАСК постійно повідомляють про відсутність Вовка на робочому місці через відпустку. Крім того, в Окружному адмінсуді змінили пропускний режим. З листопада 2020 року потрапити на другий поверх, де працює Вовк, стороннім особам можна лише за дозволом, який надає один із підозрюваних учасників злочинної організації, очолюваної головою ОАСК. В НАБУ додали, що сам Павло Вовк у соцмережах створює видимість відкритості до правосуддя, публікує неправдиві заяви та звинувачення на адресу бюро.
“Вирішити цю ситуацію може лише генеральний прокурор, чия бездіяльність впродовж півроку позбавляє слідство можливості використати передбачені законодавством процедури для досягнення завдань кримінального провадження”, - зазначили в НАБУ.
З липня 2020 року детективи бюро тричі зверталися до Венедіктової з клопотанням про надання дозволу на затримання Вовка, аби ОГП направив його до Вищої ради правосуддя. Однак, Офіс генпрокурора цього досі не зробив.
“Після чергового звернення НАБУ до Генерального прокурора із проханням розглянути відповідні клопотання, ОГП направляє відповідь, якою погоджується з позицією ВРП щодо відсутності у суддів ОАСК статусу підозрюваних. Вказана позиція прямо суперечить позиції самого ж ОГП, який затверджував клопотання про відсторонення суддів ОАСК (під час якого зобов’язаний був перевірити підстави для звернення із відповідним клопотанням, у тому числі і набуття підозрюваними їх статусу), позиції ВАКС, який при розгляді клопотань про продовження строків підтвердив набуття всіма підозрюваними їх статусу”, - заявили в НАБУ.
В бюро також додали, що без відповіді також залишаються ініційовані у листопаді 2020 року клопотання про проведення обшуків. Водночас повторні клопотання, подані особисто в.о. керівника САП 15 лютого 2021 року, Венедіктова не підтримала.
“Голова та судді ОАСК грубо порушують законні вимоги слідства та суду, прикриваючись пунктами КПК України щодо гарантій суддівської недоторканості, а також суперечливою позицією Вищої ради правосуддя, яка не може мати преюдиційного значення і спростовується рішеннями ВАКС”, - додали в НАБУ.
Нагадаємо, 17 липня минулого року НАБУ вручило підозри голові Окружного адмінсуду міста Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, шістьом суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Їх підозрюють у спробі захоплення державної влади. Підозри НАБУ і САП ґрунтуються на вивченні записів розмов у кабінеті Вовка.
1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя відхилила клопотання генпрокурорки Ірини Венедіктової і відмовилася відсторонювати від посад Павла Вовка й інших суддів ОАСК, котрі фігурують у справі.
Самого Вовка двічі оголошували у розшук. 24 грудня детективи НАБУ вручили голові ОАСК повістку про виклик до Вищого антикорупційного суду.
Докладніше про те, до чого справа ОАСК може привести країну, і чи вистачить цього разу сил та доказів у НАБУ, щоб довести розпочату справу до обвинувального вироку в суді, читайте матеріалах Інни Ведернікової “Вовки. По сліду НАБУ” і “Вовки. По сліду НАБУ-2”. У чому секрет недоторканності суддів ОАСК – у матеріалі Олександра Лємєнова “Суд, що загрожує державі” на сайті ZN.UA.