Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заслухала звіти керівництва слідчих органів про результати роботи з початку року і прийшла до висновку про «позитивну динаміку» в боротьбі з корупцією. Показники, що дозволяють про це говорити, генпрокурорка оприлюднила на своїй сторінці в Facebook у середу, 28 жовтня.
- зареєстровано 3665 корупційних правопорушень;
- зросла кількість скерованих до судів справ - 2310;
- на 10% більше осіб притягнуто до кримінальної відповідальності - 2734;
- на 20% більше співробітників правоохоронних і контролюючих органів притягнуто до кримінальної відповідальності - 436;
- у п'ять разів більше депутатів притягнуто до відповідальності - 91 проти 18 в 2019 році;
- на 14% більше вироків набули законної сили - 560;
- на 15% більше винесено вироків за корупційні злочини - 459.
За словами Венедиктової, за час її перебування на чолі прокуратури, до відповідальності притягнули 21 прокурора. Більшість - за корупцію.
Генпрокурорка вважає, що Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура «відстають від масштабів покладених на них завдань і очікувань». Також Венедіктова поскаржилася на «низьку пропускну здатність» Вищого антикорупційного суду, недоукомплектованість судів загальної юрисдикції, «провал судової реформи» і «недосконалість» Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. Звернула увагу Венедіктова і на «кадрову турбулентність» у правоохоронних органах.
«10 місяців немає директора ДБР, неоднозначні коливання навколо статусу керівника НАБУ, попереду непростий конкурс на посаду глави САП, більше півроку в.о. голови ДФС, як вітер змінюються керівники митниці. При цьому продовжується реформа в прокуратурі, податковій, перманентні конкурси в Державному бюро розслідувань», - перерахувала генпрокурорка.
«Ми зараз готуємо конкретний пакет законодавчих змін щодо підвищення ефективності судового розгляду у справах про корупційні злочини. Є глобальні напрацювання і про зміни до Кримінального процесуального кодексу. Для швидкої реалізації невідворотності покарання треба приймати серйозні комплексні державні рішення різними суб'єктами всіх гілок влади», - резюмувала Венедіктова.
Напередодні Венедіктова провела аналогічні наради з керівництвом ДБР, НАБУ, САП і ДФС. Ці органи генпрокурорка також розкритикувала за малу кількість скерованих до судів справ і недостатній рівень відшкодування збитків, завданих державі корупційними злочинами.
Уникнути критики вдалося лише голові МВС Арсену Авакову і голові СБУ Івану Баканову: Венедиктова похвалили Нацполіцію за зростання показників і попросила СБУ «прискоритися» до кінця року.
Венедіктова дала ДБР два місяці на усунення недоліків у роботі, а також обговорила з керівниками НАБУ і САП справи, які «мають бути скеровані до суду до кінця року».
Напередодні місцевих виборів президент Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю, що може ініціювати заміну генпрокурора, якщо Ірина Венедіктова «не покаже серйозний результат» до кінця року.
Ірина Венедіктова очолювала ДБР з 27 грудня 2019 року після звільнення Романа Труби. На парламентських виборах 2019 року вона пройшла до Верховної Ради за списком партії "Слуга народу", до якого її включили під №3. Венедіктова очолювала парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності.
У 2016 році Венедіктова провалила конкурс на посаду судді Верховного суду, не набравши мінімально необхідної кількості балів на екзамені.
Докладніше про те, як групи Коломойського, Авакова і Медведчука поставили президента Зеленського на розтяжку в питанні звільнення директора НАБУ, читайте у статті Олександра Лємєнова «Антикорупційний цугцванг Зеленського». Як ЗеКоманда провалила ревізію керівництва органів досудового розслідування і прокуратури - в матеріалі автора «Правоохоронці голого ЗеКороля» для ZN.UA