Міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт пояснила позицію країни щодо постачання зброї Україні побоюванням нової ескалації з боку Росії. Про це вона сказала під час спільної пресконференції з колегою з Британії Беном Воллесом, повідомляє ЄП.
"Це правда, що Німеччина вирішила не поставляти зброю і ми вважаємо, що це правильне рішення, тому що боїмося, що це призведе до ескалації конфлікту. Ми хочемо робити свій внесок іншим чином", - сказала Ламбрехт.
Тому вона, як і решта представників уряду Олафа Шольца, відзначила важливість дипломатичних шляхів врегулювання ситуації. В рамках цього глава Міноборони позитивно відзначила проведення першого за довгий час засідання Ради Росія - НАТО.
"І зараз відбулися переговори у нормандському форматі. Є багато способів для мирного розв’язання конфлікту, і на цьому ми маємо зосередитися, це те, що ми маємо робити", - додала міністр.
При цьому Ламбрехт підтвердила, що Україна давала запит на допомогу Німеччини, в тому числі й на захисні жилети.
Нагадаємо, 26 січня міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт заявила, що ФРН все ж надасть Україні 5 тисяч військових захисних касок. Хоча уряд Олафа Шольца, по прикладу своїх попередників, все ще відмовляється постачати в Україну військову допомогу.
Саме тому американський генерал Бен Ходжес вже заявив, що сьогоднішня ситуація в Німеччині та позиція країни вказують на те, що країна не справляється з роллю європейського лідера. Перед цим видання The Wall Street Journal вже писало, що ФРН настав час викреслити зі списку союзників США. Як пояснює ЗМІ, перебуваючи у скрутному становищі через протистояння наддержав, країна зробила вибір на користь власних інтересів.
Чи готові американці і європейці пожертвувати Україною задля поліпшення відносин із Росією? Наскільки важливо для них підтримати Україну? Чи згодні вони послати війська на захист нашої країни у разі нового російського вторгнення? Чи хочуть бачити Україну в ЄС і НАТО? Відповіді на ці та інші запитання дало розлоге соціологічне дослідження, недавно проведене у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Франції, Польщі. Його результати аналізує Тетяна Силіна у статті "Чи готовий Захід захищати Україну від Путіна? Що кажуть у шістьох провідних країнах".