Через чверть століття після проголошення незалежності України ключові державні посади в ній поділили між собою члени невеликої групи осіб, не зважаючи на дві народні революції, маятниковий перехід привілеїв від одного індустріального клану до іншого і постійну геополітичну гру в "пінг-понг" між Заходом і Сходом.
Про це на сторінках The National Interest пише директор Kennan Institute Метью Роянський, коментуючи останню політичну кризу в Україні, яка закінчилася призначенням Володимира Гройсмана новим прем'єр-міністром. Автор звертає увагу на успішний досвід нового українського прем'єра під час його роботи в Верховній Раді і в якості мера Вінниці.
Тепер йому в якості нового голови уряду потрібно виконати непросте завдання і повернути Україну до норми, оскільки економіка країни впродовж останніх двох років скорочувалася, а безробіття перевалило за 10%. Тим часом прості українці спостерігають, як їхні зарплати і пенсії скорочуються, а ціни зростають на все: від пального до імпортних товарів.
Автор пише, що без нового траншу в рамках програми МВФ і без допомоги Заходу Україна не зможе покрити свої бюджетні витрати і буде змушена оголосити дефолт за своїми боргами, спричинивши паніку і подальший економічний спад. Ціною для отримання західної допомоги стала боротьба проти корупції. І президент Порошенко разом зі своїми політичними союзниками публічно заявляють, що прихильні до виконання цієї вимоги, але за останні два роки вони не досягли значного прогресу в цьому.
Автор зауважує, що успішні реформи починаються з твердого, послідовного і прозорого верховенства закону, яке залежить в свою чергу від ефективності судів, прокурорів і поліції. Україна прикрила свою поліцію кількома тисячами нових рекрутів, тренованими поліцейськими з США, Канади і ЄС, вбраними в нову форму і забезпеченими новими Toyota Prius, які пожертвувала Японія. Але переважна більшість поліцейських досі притримується старих практик, таких як вимагання і домовленості з великим бізнесом і політичними інтересами.
Реформи українських судів також гальмуються широкомасштабними проблемами. В усій системі юстиції близько 10 тисяч суддів надто близькі зі своїми покровителями з бізнесу і політики. Звільнення корумпованих суддів було б хорошим початком. Але в України немає тисяч кваліфікованих кандидатів, які б замінили своїх не чистих на руку попередників, навіть якби Порошенко захотів їх призначити.
"Без далекоглядного керівництва і хорошого управління на верхівці, неможливо провести реформи через українську складну і величезну бюрократію. Але звідки такому керівництву взятися в системі, де кожен розглядає політичну силу як спосіб збагачення і захисту привілеїв? Для українців, які очікують на відчутні позитивні результати через два роки після Майдану і для українців, які вмовляють кредиторів і союзників на Заході, це стало гнітючим замкненим колом", - йдеться в статті.
Тим часом, польське видання Newsweek пише, що уряд Гройсмана потрібен Порошенку, щоб виграти час. І навряд чи він буде працювати довше, ніж до осені.
У свою чергу, видання Washington post у редакційній статті писало, що тепер успіх України залежить лише від Порошенка. Оскільки новий прем'єр і його команда - це політики, лояльні до президента. А видання Politico писало, що уряд Гройсмана не врятує Україну від нових потрясінь. Його призначення на короткий час стабілізуває українську політику. Однак хитка коаліція в парламенті спричинить нові проблеми.
Більше про виклики для нового уряду читайте в статті Юлії Мостової "Тимчасовий уряд" в свіжому номері газети "Дзеркало тижня".