Невиконання сепаратистами і росіянами Мінських домовленостей про припинення вогню, захоплення ними нових територій, нездатність місії ОБСЄ провести моніторинг та верифікацію режиму припинення вогню призвели до того, що в української владі на порядку денному постало питання про миротворчої місії.
Про це пише Володимир Кравченко у статті для ZN.UA.
У Києві в екстреному порядку почали розглядати різні варіанти залучення миротворців, щоб зупинити повільне просування бойовиків на захід, знизити ескалацію і перевести конфлікт в режим низької інтенсивності.
Автор зазначає, що одним з ключових умов при реалізації цього сценарію має бути повна відсутність російського контингенту в миротворчій операції. Тому вибираючи між миротворчими місіями в рамках різних організацій - ООН, ОБСЄ, НАТО, ЄС - у Києві вирішили зупинитися на поліцейській місії Євросоюзу.
З точки зору українського керівництва, є кілька серйозних аргументів на користь цього варіанту.
"Так, у випадку єесівської миротворчої місії в її складі точно не буде росіян. Тому, попри стриманий оптимізм постійного представника України в ООН Юрія Сергєєва, малоймовірно, що Росія погодиться і дасть відмашку в РБ ООН на відправку "блакитних касок" з ЄС в Україну: у Москві не хочуть пускати миротворців на території, контрольовані проросійськими бойовиками. Адже це зв'яже їм руки. Натомість для ухвалення рішення про направлення миротворчого контингенту в Україну Євросоюзом зовсім не потрібна згода РБ ООН. Цілком достатньо й консенсусного рішення Ради ЄС", - нагадує автор.
Другий аргумент на користь поліцейської місії Євросоюзу - з моменту прийняття рішення про відправку миротворців з держав - членів ЄС в нашу країну може пройти близько трьох місяців. А у випадку з ООН час від прийняття рішення Ради Безпеки Організації до появи миротворчого контингенту на Сході може пройти півроку.
Автор зазначає, що шість місяців для України - надто довгий термін, враховуючи, що незабаром настане весна, а з нею почнеться і активізація дій бойовиків.
"Такі розклади з миротворчою місією ЄС не влаштовують Москву, яка досить нервово відреагувала на рішення РНБОУ. Як і маріонетки Кремля - представники "народних республік", - йдеться в статті.
За інформацією ZN.UA Петро Порошенко не почув слова "ні" від Ангели Меркель і Франсуа Олланда, коли обговорював з ними на цьому тижні по телефону питання миротворців.
Тож чи пролунає звернення Верховної Ради до ООН і ЄС про направлення миротворців, залежить від того, яким буде остаточне рішення наших основних західних партнерів на українську ініціативу.
Зараз Київ готує свої пропозиції до мандата поліцейської місії ЄС. А от яким він буде - невідомо. Зважаючи на все, і в Києві це не до кінця собі уявляють.
Одні співрозмовники ZN.UA з владних коридорів кажуть, що це буде воєнна операція з підтримання миру й безпеки. Інші - цивільна місія. Відмінності - істотні. Якщо це воєнна операція, то її функція - роз'єднати сторони. Якщо цивільна місія, то вона фактично підмінюватиме СММ ОБСЄ, спостерігаючи за виконанням Мінських домовленостей. От і Валерій Чалий в інтерв'ю "5 каналу" сказав, що миротворча місія моніторитиме ситуацію в зоні АТО. Питання в тому, наскільки поліцейська місія ЄС буде ефективнішою, ніж СММ ОБСЄ.
При цьому один із співрозмовників ZN.UA зазначив, що мандат миротворчої місії ЄС може змінюватися "по ходу її роботи".
Ще одне принципове питання: де буде зона відповідальності миротворчої місії? У Києві говорять про те, що миротворці повинні стояти як уздовж лінії зіткнення в Донбасі, так і вздовж неконтрольованого ділянки російсько-українського кордону.
На думку Києва, раз уже Старий і Новий Світ не хоче вирішувати конфлікт військовими засобами, то вони хоча б мають узяти на себе частину відповідальності, щоб "урятувати мінський процес та імплементувати ці домовленості". Зокрема і за допомогою контролю над українсько-російським кордоном. Але дуже малоймовірно, що в Євросоюзі захочуть розмістити свої "блакитні каски" вздовж українсько-російського кордону…
Незначні шанси й на те, що сепаратисти пустять миротворчу місію ЄС на українсько-російську ділянку кордону, не контрольовану Києвом. Навіщо ж демонструвати спостерігачам, як через кордон заходять російська техніка, загони найманців і підрозділи російських солдатів? Будьмо реалістами: якщо вже сепаратисти не пускали представників СММ ОБСЄ в район Дебальцевого, то на українсько-російський кордон і поготів нікого не пустять.
"Тому найбільш реальним є варіант розміщення миротворців на лінії зіткнення - для створення буферної зони між територіями, контрольованими українським урядом і проросійськими бойовиками", - підсумовує автор.
Докладніше читайте в статті Володимира Кравченка "Блакитні каски" в донецькому степу" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".