У результаті минулорічних місцевих виборів партія «Слуга народу» отримала перші місця лише у чотирьох обласних радах, так само як і «Європейська солідарність». При цьому «слуги» чітко заявили про свою опозиційність у чотирьох облрадах: Івано-Франківській, Рівненській, Хмельницькій і Черкаській. Однак, як пише у статті для ZN.UA політикиня ЧЕСНО Аріна Крапка, в деяких областях дії «слуги народу» свідчать про протилежне від їхніх заяв.
«Волинська область — одна з тих, де місцеві «слуги» вступили в змову з фракцією «За майбутнє», скажімо так, не на користь президента. Тут головою є представник «За майбутнє» Григорій Недопад. І його перемога у таємному голосуванні є, по суті, беззаперечною — «за» голосував 61 депутат із 64, серед яких і депутати від партії «Слуга народу». Він був єдиним кандидатом на цю посаду», - пише Крапка.
При цьому в коментарі ЧЕСНО у фракції СН заявили про те, що вони нібито працюють ситуативно та не перебувають в коаліції або позиції. Однак голосування “слуг” за очільника облради швидше видає коаліційну природу домовленостей.
«З огляду на те, що у місцевому осередку СН такі сильні позиції «За майбутнє» (схоже, Палиця купив франшизу у «слуг»), закономірним є те, що між облрадою і головою ОДА, якого призначив Володимир Зеленський, виник конфлікт», - вказала авторка.
Зокрема, у грудні минулого року депутати висловили недовіру голові обладміністрації Юрію Погуляйку. Рішення облрада відправила до офісу президента, а Погуляйко звернувся до Волинського окружного адмінсуду. При цьому за недовіру голові ОДА проголосували 49 депутатів, що є більшим за необхідні дві третини від складу ради. Очевидно, що місцеві еліти відторгли «луганського» Погуляйка, зазначила авторка.
Водночас Зеленський вирішив утриматися від прийняття рішення до того моменту, поки суд не вирішить, що робити із позовом Погуляйка.
«У першій інстанції він виграв суд, а точніше, суд скасував два з чотирьох пунктів рішення, проте саме «недовіру» залишили в силі. Облрада подала апеляцію. Разом із цим голова ОДА повідомив, що на рішення про скасовані пункти було подано апеляцію. Погуляйко далі працює», - пише Крапка.
Якщо говорити про Хмельницьку облраду, то там позиція «слуг» була й залишається опозиційною. Тут представники президентської партії висували свого кандидата на голову облради. Зокрема, між собою змагалися кандидатки від партії центральної влади та від «За майбутнє». Однак, у результаті «слуга народу» Оксана Бочкарьова програла Віолетті Лабазюк лише кілька голосів.
Згодом суд призупинив повноваження Лобазюк, але вже наприкінці 2019 року її поновили на посаді.
«До коаліції із «За майбутнє» увійшли «Команда Симчишина» та «Європейська солідарність». На початку грудня Зеленський призначив нового голову ОДА, ним став бізнесмен Сергій Гамалій», - вказала авторка.
Водночас на Рівненщині головою облради обрали депутата від «ЄС» Сергія Кондрачука. Його кандидатуру підтримали 35 із 64 депутатів. Це майже мінімальна перевага в три голоси. Щоправда, представники фракцій «Батьківщина», «Слуга народу» та «Сила і честь» залишили сесійне засідання під час голосування.
«Вивести депутатів під час голосування із залу — це також один із способів контролю таємного голосування. Так голови фракцій можуть бути впевнені, що їхні депутати не дадуть голосів за кадрове питання, яке їм політично невигідне», - пояснює Крапка.
У цьому випадку президент не змінював голови обласної держадміністрації. Однак, 14 травня депутати облради оголосили, що планують висловити недовіру голові ОДА Віталію Ковалю.
У Черкаській облраді «слуги народу» перебувають в опозиції разом із партією «За майбутнє». Зокрема, за місце голови облради змагалися представник від СН та Микола Кондрацький і представник місцевої партії «Черкащани» Анатолій Підгорний. ЄС, «Черкащани», «Батьківщина» та ОПЗЖ підтримали Підгорного.
«Маючи слабкий вплив у регіоні, наприкінці січня 2021 року Зеленський призначає новим головою ОДА ексшоумена Олександра Скічка, який родом із Черкас. Після призначення Скічко відразу заявив, що сподівається на конструктивну роботу та примирення з мером, міськрадою та облрадою. І вже згодом спільно з головою облради вони вітали медиків і відкривали різні заходи. Схоже, домовилися», - пише авторка.
Івано-Франківську облраду втретє очолив «свободівець» Олександр Сич. Наприкінці минулого року президент Зеленський представив нового голову ОДА — Андрія Бойчука. Крапка зазначає, що певним поворотом у відносинах між ОДА та обласною радою можуть стати вибори на 87-му окрузі, де Бойчук піарив кандидата в депутати від «слуг» Василя Вірастюка. Своєю чергою Івано-Франківська обласна рада 55 голосами «за» підтримала звернення до Києва із вимогою провести перевибори. Голова ОДА цю битву програв і заявив, що звернення не є позицією всіх обласних депутатів.
На Львівщині «слуги» в облраді офіційно перебувають в опозиції до більшості. Однак на початку цієї каденції місцеві ЗМІ писали про коаліцію «Слуги народу» і «Європейської солідарності». Тут головою облради обрали представниця «ЄС» Ірину Гримак. За її кандидатуру проголосував 61 депутат, а утрималися лише 13. Першим заступником став представник «Батьківщини» Євген Гірник, а заступником — представник «слуг» Юрій Холод.
«Варто наголосити, що львівські «слуги» часто підтримують голосування більшості. Але голова фракції «Слуга народу» у Львівській облраді Максим Козицький у коментарі Руху ЧЕСНО зазначив, що «фракція перебуває в опозиції до більшості в обласній раді і голосує, тільки коли виносяться питання, які є позитивом для регіону». Залишається сподіватися, що депутати тлумачать поняття «позитив» на користь регіону, а не власної кишені. З дев’яти партій, які пройшли до ради, офіційно в коаліції з ЄС перебувають «Батьківщина» та «За майбутнє», - зазначила авторка.
Якщо ж говорити про Чернівецьку обласну раду, то тут відбувся розкол фракції «Слуга народу». Зокрема, представник «слуг» Микола Гуйтор став першим заступником голови, а головою там обрали представника «Аграрної партії». Водночас тут у коаліції перебувають «Європейська солідарність» та ОПЗЖ.
«Примітно, що в трьох облрадах — Хмельницькій, Черкаській та Івано-Франківській, де партія «Слуга народу» перебуває в опозиції, після місцевих виборів було змінено голів ОДА. Причини можуть бути різні: як бажання президента покарати губернатора, що не впорався із завданнями в період виборчої кампанії, так і прагнення знайти консенсус із місцевими елітами», вказано у статті.
При цьому у Рівненській обласній раді боротьба президентської команди не увінчалася успіхом. Адже в регіоні назріває серйозний конфлікт між облрадою та ОДА. Наслідком цьому може стати поступка з боку Банкової, а також заміна голови облдержадміністрації.
«Таким чином, одні й ті ж партії можуть бути і в опозиції, і в коаліції у різних областях України. Це говорить про відсутність боротьби ідеологій партій і свідчить про те, що на місцях відбуваються домовленості між окремими бізнес-групами за розподіл ресурсів і впливу на місцях», - підсумувала Крапка.
Скільки регіонів сьогодні реально контролює Банкова? Як співіснують голови ОДА, призначені президентом Зеленським, з обласними радами? Де «слуги» вписалися в розклади місцевих еліт, а де диктують свої умови? На основі чого там складаються коаліції і як часто влада опиняється в опозиції? Чи є у президента напередодні внесення змін до закону про місцеві держадміністрації тверда основа в регіонах в особі губернаторів, функції яких зміняться? Відповіді на ці питання шукайте в матеріалі Аріни Крапки «Де і чому облради воюють з головами ОДА Зеленського?».