Ексглаві КСУ Олександру Тупицькому повідомили про підозру у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи, яке призвело до підробки інформації, вчиненому повторно, за попередньою змовою групи осіб - ч. 2 ст. 361 КК Україн. Про це повідомляє пресслужба ОГП.
Щоправда, в повідомленні не сказано, що йдеться саме про Тупицького - це зрозуміло з канви справи.
"Колишній голова Конституційного Суду України за попередньою змовою з головним бухгалтером цього суду вчинили несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України при підписанні електронних бухгалтерських документів, в результаті чого було спотворено інформацію про дійсного їх підписувача", – встановило слідство.
У матеріалах йдеться, що Тупицький після свого відсторонення в грудні 2020 року передав електронний носій із власним ключем кваліфікованого електронного підпису та пароль до нього головному бухгалтеру. Також він дав незаконну вказівку, аби останній використовував ключ від імені відстороненого глави КС - відтак бухгалтер мав право підписувати платіжні та інші документи в автоматизованій системі.
"Такі несанкціоновані втручання відбувалися навіть під час перебування підозрюваного за кордоном. Зокрема, таким чином було підписано понад 200 електронних платіжних доручень, електронних документів з бюджетних зобов’язань, з розподілу показників зведених кошторисів, розподілів відкритих асигнувань та кошторисних призначень тощо", – зазначає ОГП.
Наразі триває досудове розслідування. До нього долучили ДБР.
Джерела ZN.UA повідомили, що Верховний Суд визнав незаконним та протиправним указ президента Володимира Зеленського, яким той скасував призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду України.
Указ про скасування указу президента-втікача Віктора Януковича про призначення Тупицького суддею КСУ Зеленський підписав 27 березня. В КСУ тоді заявили про те, що укази президента незаконні і виходять за рамки конституційних повноважень глави держави, пізніше Тупицький подав позов до Верховного суду. При цьому в кінці грудня минулого року президент Зеленський відсторонив Тупицького від посади судді КСУ.
Відправною точкою конфлікту стало рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року про скасування положень антикорупційної реформи. Рішення КСУ поставило під загрозу електронне декларування та спровокувало в Україні конституційну кризу.
Пізніше відповідальність за брехню в деклараціях повернули. Однак, після президентського вето за документ довелося голосувати знову вже з пропозиціями Зеленського.
При цьому Державне бюро розслідувань почало досудове розслідування проти Тупицького за фактами самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого групою осіб, і державної зради. За даними слідства, відсторонений очільник КСУ, ймовірно, скоїв діяння на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, державній та економічній безпеці України, що кваліфікується за ч. 2 ст. 197-1 та ч. 1 ст. 111 (самовільне зайняття земельної ділянки, державна зрада) ККУ. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.