Суддя Конституційного суду України Сергій Головатий відмовився голосувати за рішення КСУ про визнання неконституційними низки положень антикорупційної реформи, так як вважає його юридично необґрунтованим. Особлива думка Головатого КСУ опублікував в середу, 27 жовтня.
«Висновок суду про неконституційність кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей вважаю юридично необґрунтованим», - підкреслив суддя.
Сергій Головатий пояснив, що ст. 366-1 Кримінального кодексу, яку КСУ визнав неконституційною, встановлює кримінальну відповідальність за подачу суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей і за умисне неподання декларації.
«Юридична конструкція цієї статті чітко вказує на те, що суб'єкт декларування має нести відповідальність виключно за умови, якщо на момент подачі декларації він знав про недостовірний характер внесених до неї відомостей», - констатував суддя.
Він також нагадав, що якщо недостовірні відомості відрізняються від достовірних на 250 прожиткових мінімумів і більше, то має наступати кримінальна відповідальність відповідно до статті 366-1 КК. Якщо ж йдеться про меншу суму, настає адміністративна відповідальність згідно зі ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Головатий також нагадав про міжнародні зобов'язання України, згідно з якими боротьба з корупцією є одним з найпріоритетніших завдань. Україна підписала низку міжнародних угод про боротьбу з корупцією, а міжнародні партнери високо оцінили український підхід до електронного декларування як прогресивний і такий, що відповідає міжнародним стандартам.
Відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів, «держава не може посилатися на розпорядження свого внутрішнього права для виправдання невиконання ним договору», нагадав суддя.
«Як зазначила Венеціанська комісія, повна реалізація міжнародного права в національній системі є критично важливою. Коли міжнародне право є частиною національного права, воно є зобов'язуючим», - додав він.
На думку Головатого, КСУ необгрунтовано позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції функцій моніторингу і контролю декларацій суддів. Пояснення, що мова йде нібито про «контроль виконавчої гілки влади над судовою», не має ніяких юридичних підстав, підкреслив Головатий.
«Наділення НАЗК окремими контрольними функціями і повноваженнями щодо всіх суб'єктів, на яких поширюється дія Закону, включаючи суддів системи судоустрою та суддів Конституційного суду України, не може розглядатися як контроль над судовою владою. адже визначені Законом повноваження НАЗК не є втручанням у професійну діяльність суддів - здійснення правосуддя, а спрямовані на досягнення легітимної мети - запобігання корупції в державі», - пояснив суддя.
«Висновки суду вказують на те, що обгрунтування невідповідності приписів Закону виключно на підставі порушення принципу незалежності суддів... використано для визнання неконституційними приписів Закону в цілому, тобто не тільки в частині, яка поширюються на суддів..., а й на інших суб'єктів, зокрема: народних депутатів України, військовослужбовців, державних службовців, посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, членів Центральної виборчої комісії та інших. За цих обставин розпорядження частин першої, другої статті 126, частин першої, другої статті 149 Конституції України не є застосовними щодо таких суб'єктів а затверджена в Рішенні невідповідність приписів Закону статті 6 Конституції України позбавлена юридичного обґрунтування », - підкреслив Сергій Головатий.
27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону ряду положень антикорупційної реформи.
КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК башатьох повноважень
У НАЗК піддали сумніву об'єктивність суддів і заявили про конфлікт інтересів в їхніх діях: вони визнали неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, за якою їх самих могли притягти до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський пообіцяв ініціювати повторне запровадження кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.
Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій.