Верховна Рада Україна ухвалила закон про Кабінет міністрів, який визначає роботу уряду відповідно до набуття чинності Конституції 1996 року.
За урядовий проект закону «Про Кабінет міністрів» у четвер, 7 жовтня, проголосували 252 народних депутата із 431, що зареєструвалися.
Перед цим парламент проголосував за те, щоб розділити текст цього документа на два закони. Один - це закон про Кабінет міністрів, а другий - закон про внесення змін до низки діючих законів у зв'язку зі скасуванням політреформи 2004 року і набранням чинності Конституції 1996 року. Обидва ці закони були проголосовані одним голосуванням.
Нова редакція закону про Кабмін надійшла до Верховної Ради 5 жовтня. Як випливає з пояснювальної записки, підставою для підготовки цього документа є зміна положень Конституції України, якими визначаються повноваження і порядок діяльності Кабміну, внаслідок рішення КСУ про скасування політреформи.
Закон «Про Кабінет міністрів» встановлює загальні положення, що стосуються діяльності уряду, визначає основні завдання, принципи діяльності та правові основи діяльності уряду.
Відповідно до закону, до складу Кабінету міністрів входять прем'єр, перший віце-прем'єр, три віце-прем'єра і міністри.
Закон встановлює, що посадовий склад (кількість та перелік посад) нового Кабінету міністрів визначаються президентом за поданням прем'єр-міністра одночасно з призначенням персонального складу уряду в порядку, встановленому законом.
Окрім того, прем'єр-міністр призначається на посаду президентом України за згодою більше ніж половини від конституційного складу Ради (більше 226 депутатів).
Законом також встановлюється, що посади членів уряду належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство і законодавство про держслужбу.
Згідно з документом, члени Кабінету міністрів не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, окрім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час.
Також встановлюється, що парламент невідкладно розглядає питання про припинення депутатських повноважень призначених членів Кабміну міністрів відразу ж після такого призначення на першому засіданні Ради.
Другим законом внесла зміни в ряд законів для приведення їх у відповідність до вимог Конституції 1996 року. Серед інших, зміни внесені до законів про Службу безпеки, про місцеві державні адміністрації, про міліцію, про прокуратуру, про Конституційний суд, про державну службу.
Цим законом також вносяться зміни і до законів про природні монополії, про державне регулювання ринку цінних паперів, про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, про Державну податкову службу та ряд інших. У ході обговорення зазначалося, що даним законом вносяться зміни до більш ніж 30 законів, що діють в Україні зараз.
Зокрема, згідно з прийнятими змінами СБУ підпорядкована президенту. Закон встановлює, що голова СБУ призначається на посаду і звільняється з посади президентом України.
Глава СБУ має заступників, які призначаються на посади за його поданням і звільняються з посад президентом України.
Відповідно до закону, постійний контроль за діяльністю СБУ та дотриманням нею чинного законодавства здійснюється Верховною Радою.
Законом встановлюється, що глава СБУ щорічно подає Раді звіт про діяльність спецслужби.
Згідно зі змінами до закону про Конституційний суд встановлюється, що у разі припинення повноважень судді КСУ, який був призначений Радою, парламент призначає на цю посаду суддю КСУ.
Зміни до закону про місцеві державні адміністрації передбачають, що голови місцевих держадміністрацій призначаються на посаду президентом України за поданням прем'єр-міністра на термін повноважень президента.
Кандидатури на посади голів районних держадміністрацій прем'єру Україні подають голови відповідних обласних держадміністрацій.
Перед прийняттям народний депутат від НУ-НС Анатолій Гриценко висловив думку, що проект змін не є простим приведенням документа у відповідність з текстом Конституції 1996 року. За його словами, до проекту включаються десятки інших положень, які не випливають з тексту Основного закону і ведуть до концентрації влади в руках президента, а також втрати парламентом контролю над силовими структурами і бюджетним процесом.
Водночас, перший заступник голови парламенту, депутат від КПУ Адам Мартинюк заявив, що жодних звужень прав контрольної функції Ради не допущено в змінах до законів для приведення їх у відповідність з Конституцією після скасування політреформи 2004 року.
«Ніяких звужень прав і контрольних функцій Верховної Ради, які пропонувалися в цьому законопроекті, не допущено... Певною мірою посилено контрольні функції (парламенту)», - сказав перший віце-спікер.
За матеріалами «Інтерфакс-Україна»