Рада ухвалила закон про олігархів

Верховна Рада ухвалила закон №5599 про деолігархізацію в Україні. Документ підтримали 279 народних депутатів.

Фракції голосували так:

• "Слуга народу" - 229 "за"
• ОПЗЖ - 0 "за"
• "Європейська солідарність" - 0 "за"
• "Батьківщина" - 0 "за"
• "За майбутнє" - 18 "за"
• "Голос" - 11 "за"
• "Довіра" - 15 "за"
• позафракційні - 6 "за"

Законопроєкт у другому читанні розглядався по розділах і депутати не представляли, запропоновані ними зміни. У зв'язку з цим кілька фракцій виступили із заявою про відсторонення від головування на засіданні першого віцеспікера Руслана Стефанчука. Однак пропозицію провалили.

Сам процес розгляду законопроєкту в другому читанні супроводжувався вигуками «Диктатура», «Диктатуру геть», «Ганьба», «Прошу слова по правкам». Перед голосуванням за відсторонення Стефанчука, депутати блокували трибуну.

Згідно із законом, олігарх – це фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак: 

1. бере участь у політичному житті; 
2. має значний вплив на засоби масової інформації; 
3. є кінцевим бенефіціаром суб'єкта господарювання, який після дня введення в дію цього Закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції» та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; 
4. підтверджена вартість активів особи (та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Водночас у законі йдеться, що особа, яка відповідає ознаці участі у політичному житті, якщо вона є:

• президентом України, головою Верховної Ради України його першим заступником чи заступником, народним депутатом, прем'єр-міністром, першим віцепрем'єр-міністром, віцепрем'єр-міністром, міністром, його першим заступником та заступником, керівником іншого центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабміну, головою Служби безпеки, генпрокурором, головою Нацбанку, керівником утвореного президентом постійно діючого допоміжного органу, його першим заступником та заступником;
• близькою особою з особою, зазначеною у пункті 1 частини першої цієї статті, у визначенні Закону України «Про запобігання корупції», або пов’язаною з нею особою;
• обіймає посаду у керівних органах політичної партії;
• фінансувала діяльність політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Також особа вважається такою, що відповідає ознаці значного впливу на ЗМІ, якщо вона: 

• є власником (засновником) ЗМІ або бенефіціаром їх власника (засновника);
• є контролером власника (засновника) ЗМІ;
• була власником (засновником) ЗМІ або бенефіціаром чи контролером їх власника (засновника) станом на дату набрання чинності цим Законом, однак втратила такий статус до дня введення цього Закону в дію, внаслідок чого власником (засновником), бенефіціаром або контролером власника (засновника) засобу масової інформації стала пов'язана особа або особа, яка не володіє бездоганною діловою репутацією.

Особу визнає олігархом Рада нацбезпеки та оборони. Водночас за 10 днів до засідання щодо розгляду подання про визнання людини олігархом РНБО має направити такій особі повідомлення. У ньому має йтися про саме засідання та ознаки, за якими людину можуть визнати олігархом. Таке ж повідомлення публікується на сайті РНБО. Особа, щодо якої розглядатимуть подання, має право подати до РНБО свої пояснення.

Людей, визнаних олігархами планується включати до Реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів). Формування та ведення реєстру повинен забезпечувати апарат Ради нацбезпеки та оборони. Водночас на сайті РНБО доступ до такого реєстру має бути відкритим.

Особам включеним до реєстру забороняється:

• робити внески за рахунок власних коштів, робіт, товарів, послуг на підтримку політичних партій та здійснювати внески у виборчі фонди кандидатів (крім власного виборчого фонду), політичних партій під час виборчого процесу відповідно до Виборчого кодексу України. Те саме стосується коштів, робіт, товарів, послуг пов’язаних осіб та/або юридичних осіб, кінцевим бенефіціаром яких є така особа;
• бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації;
• фінансувати будь-яку політичну агітацію, проведення мітингів або демонстрацій з політичними вимогами та гаслами.

Водночас особа, внесена у реєстр олігархів, повинна подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Виключити із реєстру особу можуть при встановленні відсутності щодо неї щонайменше двох ознак олігарха. Рішення про виключення особи з реєстру може прийняти РНБО на підставі заяви особи та поданих нею документів, відомостей, які підтверджують відсутність у неї ознак олігарха.

Своєю чергою публічні службовці, які контактували з визнаними олігархами, мають подавати декларації про контакти. Виключенням є контакти, які відбулися на:

• офіційних заходах, хід яких відображається в режимі прямої трансляції; 
• судових засіданнях;
• офіційних заходах (нарадах), ініційованих органами державної влади, інформація про які (із зазначенням повного переліку учасників та предмета обговорення) розміщена на офіційному вебсайті відповідного органу державної влади.

Водночас олігархи та їх представники перед контактами із публічними службовцями мають повідомляти про те, що вони чи особи, яких вони представляють, внесені до реєстру.

Подавати декларації про контакти закон зобов’язує: 

• президента України, голову Верховної Ради та його першого заступника і заступника, народного депутата, прем'єр-міністра, першого віцепрем'єр-міністра, віцепрем'єрміністра, міністра, його першого заступника та заступника, голову СБУ та його заступників, генпрокурора та його заступників, голову НБУ та його заступників;
• суддів Конституційного Суду України, суддів; 
• керівника утвореного президентом постійно діючого допоміжного органу, його першого заступника та заступників;
• голову та членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голову та державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голову та членів Рахункової палати, голову та членів Центральної виборчої комісії, голів та членів інших державних колегіальних органів, голову та членів Вищої ради правосуддя;
• секретаря Ради національної безпеки і оборони України та його заступників;
• голову Державного комітету телебачення і радіомовлення та його заступників, голову Фонду державного майна та його заступників, голову Нацагентства з питань запобігання корупції та його заступників, директора Національного антикорупційного бюро та його заступників, директора Державного бюро розслідувань та його заступників, директора Бюро економічної безпеки та його заступників, голову Нацагентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та його заступників;
• уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
• державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» та «Б»; 
• голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників;
• військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, яким присвоєне вище військове звання;
• осіб начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоєне вище спеціальне звання;
• осіб, які займають посади патронатної служби президента України, в Офісі президента України, в апараті РНБО, голови Верховної Ради, його першого заступника та заступника, секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді, керівника апарату Верховної Ради, прем’єр-міністра та інших членів Кабміну, а також помічників-консультантів народних депутатів, помічників та наукових консультантів суддів КСУ, помічників суддів, осіб, які займають посади патронатної служби в інших державних органах. Положення цього пункту поширюється на відповідних осіб, незалежно від того, чи вони займають такі посади на громадських засадах та/або їхні посади включені до штатного розпису відповідного державного органу; 
• керівників державних підприємств і керівників підприємств, мажоритарним акціонером котрих є держава.

У першому читанні парламент прийняв законопроєкт 1 липня. Венеціанська комісія вже отримала запит голови парламенту Дмитра Разумкова щодо висновку про законопроєкт №5599. За даними ЗМІ, висновок щодо законопроєкту Венеціанка надасть у грудні. Водночас у Венеціанській комісії наполягали на тому, аби законопроєкт про олігархів не розглядали у другому читанні, поки не буде висновку щодо нього.

Повідомлялося, що Офісі президента серйозно задумалися над тим, як відправити у відставку Дмитра Разумкова. Конфлікт президента і спікера розгорівся з новою силою після того, як Разумков направив до Венеціанської комісії на розгляд законопроєкт про олігархів (№5599). Перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук розкритикував дії спікера, звинувативши його в тому, що він «засипає комісію спамом».

Юлія Самаєва у своїй статті для ZN.UA «Закон про олігархів прийнято. Про що він говорить, а про що мовчить» аналізує затверджений текст документа, його здатність вплинути на олігархів і справжні мотиви прийняття цього закону.