UA / RU
Підтримати ZN.ua

Позачергове засідання Комісії Україна-НАТО: про що говорили в Брюсселі

Основною темою переговорів стало стягування російських військ до кордонів України і до окупованого Криму.

У Брюсселі у вівторок, 13 квітня відбулося позачергове засідання Комісії Україна-НАТО, ініційоване Києвом на тлі ескалації у Донбасі та загострення ситуації уздовж російсько-українського кордону і в тимчасово окупованому Криму. Ще однією темою обговорення стали перспективи членства України в Північноатлантичному альянсі.

За підсумками засідання генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба дали пресконференцію. ZN.UA зібрало ключові меседжі.

Росія «зосереджується»

В Альянсі висловили серйозну стурбованість збільшенням російських військ біля кордонів України і в окупованому Криму. Протягом останніх тижнів угруповання російських військ збільшилася до розмірів, порівнянних з розмірами напередодні окупації українського півострова.

Значне нарощування військ Росією є необґрунтованим, непоясненним і викликає глибоку стурбованість, підкреслив Столтенберг. Генсек НАТО закликав РФ негайно припинити нарощування військ і знизити напруженість в Донбасі.

На відміну від обережного заклику Німеччини і Франції до «обох сторін» знизити градус бойових дій на сході України, у НАТО чітко вказали на відповідальність Росії за нове загострення.

«Ми продовжуємо закликати Росію покласти кінець підтримці бойовиків на сході України і вивести свої війська з української території. НАТО підтримує Україну», - заявив Столтенберг.

Він ще раз нагадав про те, що підтримка суверенітету, територіальної цілісності України з боку НАТО є непохитною. Росія, однією з цілей провокацій якої може бути «перевірка» Заходу, отримала конкретний сигнал.

Своєю чергою голова МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що Україна не хоче розпочинати в Донбасі повномасштабний наступ, оскільки ціна конфлікту буде набагато вищою за ціну його уникнення. «Ми зараз робитимемо все, щоб запобігти збільшенню напруги з боку Росії», - заявив він.

Водночас Україна залишається готовою до агресії РФ і фактор несподіванки при спробі нападу вже не спрацює, додав Кулеба.

Коли Україна буде в НАТО?

Північноатлантичний альянс підтримує Україну на шляху реформ і модернізацій, проте країна має сама вирішити, що вона готова до членства в Альянсі.

«Це залежить від України, коли вона вирішить, що готова до членства. Ніхто не може забрати це суверенне право суверенної нації», - відповів Столтенберг на питання про те, чи може Україна стати повним членом НАТО. Генеральний секретар нагадав про важливість проведення реформ, назвавши їх «найкращим шляхом» до євроінтеграції.

Столтенберг також нагадав про те, що у Росії немає права вето на членство України в Альянсі. Тільки 30 союзників вирішуватимуть, чи відповідає Україна стандартам НАТО, щоб бути його членом.

Він згадав про спроби Росії «відновити своєорідні сфери впливу, де б вони могли вирішувати, що сусіди можуть робити». Але в Альянсі претензії Кремля відкидають.

Своєю чергою міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Росія має зрозуміти: Україна - не частина «руського миру» і ніколи не буде нею.

«Стратегічно, Росія повинна зрозуміти, що Україна належить демократичному світові, західному світові, і що Захід не дозволить Росії зруйнувати українську демократію і суверенітет. Це дуже зрозумілий і простий сигнал, який наші друзі і партнери можуть донести до Росії. Україна - це не частина «руського миру» і ніколи не буде вважатися такою», - сказав він.

Нові санкції і допомога НАТО

Голова української дипломатії вважає, що Україні потрібні нові раунди санкцій протии Росії, які підвищать для неї ціну агресії, а також пряма підтримка Заходу, метою якої є посилення оборонних здібностей можливостей України.

РФ важко працює над тим, щоб підірвати оборонні спроможності України. Зокрема, докладає всіх зусиль, щоб перешкодити третім країнам співпрацювати з Україною в оборонному секторі, підкреслив Кулеба. «Краще діяти зараз, щоб перешкоджати подальшої ескалації ситуації Росією», - сказав міністр.

Своєю чергою Єнс Столтенберг нагадав про те, що Північноатлантичний альянс підтримує Україну не лише на словах, а й конкретними справами.

«Ми висловили сильну політичну підтримку територіальній цілісності та суверенітету України, союзники і НАТО надають і практичну підтримку, ми допомагаємо будувати інституції у сфері безпеки і оборони, модернізувати Збройні сили. Союзники навчають, проводять спільні навчання, а також підтримують у інший спосіб», - сказав генеральний секретар Альянсу.

Він нагадав про надання Україні статусу партнера з розширеними можливостями. І кількість таких партнерів НАТО не така велика - це: Швеція, Фінляндія, Грузія, Йорданія, Австралія й Україна.

«Це важливе партнерство, і воно демонструє цінність, яку НАТО надає партнерству з Україною», - додав Столтенберг.

На скупчення російських військ біля кордону Альянс відповів посиленням присутності у східній частині, в Балтійському регіоні. На зустрічі також обговорювалося подальше посилення партнерства України та НАТО.

Читайте також: Російське МЗС звинуватило США та країни НАТО в "перетворенні України на порохову бочку"

Докладніше про те, як Київ хоче домогтися від НАТО виконання рішення Бухарестського саміту і чи вдасться Україні отримати хоча б План дій щодо членства, читайте в статті Володимира Кравченка «Обіцяного тринадцять (?) Років чекають» у ZN.UA.