Судова реформа – одна з найважливіших в Україні, але її реалізація ще майже не починалася; щоб розірвати замкнене коло, потрібні політична воля та сильний лідер. Про те, на якому етапі нині перебуває реформа, які проблеми виникають у процесі її реалізації, ZN.UA розмовляло з пані послом Німеччини в Україні Анкою Фельдгузен.
«Це така складна і довгострокова реформа, але я бачу перші кроки, і мені подобається, що і парламент, і офіс президента тісно співпрацюють з Венеціанською комісією. Тому що там сидять експерти, які бачили всі ці реформи в інших країнах, у них можна взяти добрі поради. (…) Я була дуже рада, коли президент після рішень Конституційного суду став на чолі руху реформування судової системи бо для цієї реформи потрібен дуже міцний політичний лідер, щоб її просувати», - зазначає дипломат в інтерв'ю редакторці відділу міжнародної політики Тетяні Силіній.
За словами пані посла, на сьогодні є кілька гарних законопроєктів, які отримали позитивні висновки Венеціанської комісії, які можуть стати частиною реформи. Але ухвалення необхідних законопроєктів часом гальмується в парламенті.
«Проблема в тому, що в ній (реформі - ред.) багато складових, і нам розповідають у Раді, мовляв, немає голосів, краще отак зробити, а не так, ми можемо знайти голоси лише для такого проєкту. І я одного разу сказала: вибачте, але краще не мати ніякого закону, ніж такий, що робить усе ще гірше. Немає голосів? Тоді треба більше працювати, щоб їх знайти», - пояснює дипломат.
Серед головних викликів реформи Фельдгузен називає формування конкурсних комісій з відбору суддів.
«Наша головна проблема, яку ми дійсно дуже пильно відслідковуємо, – це комісії відбору. І мені трішки не подобається, що зараз намагаються знайти індивідуальні композиції для всіх цих різних комісій, адже було би добре думати про один склад для всіх комісій, точніше, єдину систему їх формування», - додає пані посол.
Підключення до процесу відбору незалежних міжнародних експертів противниками реформи спекулятивно подається як «загроза суверенітету» України і «втручання у внутрішні справи». Хоча Венеціанська комісія вже роз'яснювала: присутність таких експертів у комісіях є законною і жодної загрози для суверенітету країни не представляє.
У Венеціанській комісії наголосили: міжнародні експерти повинні лише один раз увійти до складу конкурсних комісій, щоб надати рекомендації. Їх постійна присутність там не розглядається.
«Зараз дуже багато говорять, мовляв, якщо там будуть іноземці, це буде втрата національного суверенітету. Добре, я це можу зрозуміти. Я думаю, наші міжнародні експерти не дуже зацікавлені тут працювати, якщо чесно. Що ми насправді хочемо, так це щоб там були незалежні члени комісії. Не обов’язково міжнародні, але незалежні», - наголошує Фельдгузен.
Міжнародні експерти не пропустять недоброчесних кандидатів і «представників» чиїхось інтересів, що не влаштовує висуванців певних кандидатів.
Показовим прикладом є конкурс на очільника САП – делеговані ВР члени комісії «збили» з конкурсу кандидатів, котрі займаються розслідуванням резонансних справ Андрія Портнова, заступника голови ОПУ Олега Татарова, голови ОАСК Павла Вовка, колишніх і чинних народних депутатів, високопоставлених поліцейських тощо.
Своєрідною «страховкою» могло б стати право вето у міжнародних експертів, щоб без них не можна було ухвалити рішення, вважає дипломат: «Звісно, краще, коли всі в комісії погоджуються з рішенням, але якщо це не так, тоді просто треба зупинити процес його прийняття».
Така ініціатива також викликає обурення противників реформи. Питання присутності в комісіях міжнародних експертів і наділення їх правом вето - складні, визнає співрозмовниця ZN.UA.
«Ми не хочемо весь час втручатися, але ми бачили, що ці комісії добре функціонували для НАЗК, НАБУ, ВАКС. Ми маємо там гарні приклади і хочемо, аби вони поширилися і на відбір суддів», - зазначає Анка Фельдгузен.
За її словами, посли рідко займаються такими деталями, але тут може бути зроблений той перший крок, який змінить систему. До того ж, посольство Німеччини працює над тим, щоб запустити програми стажування для українських юристів, прокурорів і суддів.
Розуміння того, як працюють судові системи європейських держав, може допомогти Україні трансформувати власну. І драйверами змін мають стати українці з досвідом навчання за кордоном.
«У нас зараз є дуже успішні програми для українських держслужбовців, менеджерів, дипломатів, і ми хочемо мати такі програми стажування в Німеччині для юристів, суддів, прокурорів. Я дуже вірю, що якщо ці люди мають уявлення, як дана система функціонує в іншій державі, вони щось корисне привнесуть і сюди і працюватимуть, щоб і тут система функціонувала краще. Це зараз одна з наших цілей у посольстві», - підсумовує дипломат.
Докладніше про те, як зрушити судову реформу в Україні з мертвої точки, читайте в інтерв'ю Тетяни Силіної із пані послом Німеччини Анкою Фельдгузен «Усі бояться бути з Росією в прямій війні».