За даними “Центру протидії корупції”, в Офісі президента доручили готувати проект закону, який дозволить захистити заступника голови ОПУ Олега Татарова – фігуранта справи про квартири Нацгвардії, а також зробить правомірною передачу його справи від НАБУ до СБУ. Сам же Татаров заявив, що подібний документ нібито ніхто не готує. У відповідь на це в ЦПК опублікували текст відповідного законопроекту. При цьому в “Центрі протидії корупції” повідомили, що в їхньому розпорядження опинилися внутрішні офіційні документи, які підтверджують факт підготовки проекту закону.
“Отримані нами документи свідчать, що до процесу розробки законопроекту на захист Татарова від НАБУ була залучена генпрокурорка. Ірина Венедіктова дала своїм заступникам офіційне доручення внести пропозиції до нього. Вони, а також цілий ряд структурних підрозділів, це зробили. Все це зафіксовано офіційними документами ОГП”, - зазначили в ЦПК.
Вказано, що новації у проекті закону прямо суперечать зобов’язанням, які на себе взяла Україна. Адже виключна підслідність Національному антикорупційному бюро щодо топ-справ, право на міжнародну співпрацю та гарантії невтручання в їхню роботу були умовами співпраці з Міжнародним валютним фондом та ЄС. Крім того, такі зобов’язання України високо підтримувалися партнерами у Сполучених Штатах.
У ЦПК зазначили, що найшкідливіша зміна, яка є у законопроекті, стосується підслідності НАБУ. Вказано, що документ, який готується, знищує виключну юрисдикцію Нацбюро, розмиваючи її та додаючи дрібну корупцію.
“Так, сьогодні підслідність НАБУ – це частина злочинів або корупційних, або пов’язаних з корупцією (зловживання владою, прийняття неправомірної вигоди, розкрадання, відмивання та інші) за умови, що ці злочини вчинені або ТОП-посадовцем, або розмір предмету злочину чи шкоди від нього перевищує 1 мільйон 135 тисяч гривень (станом на січень цього року)”, - пояснили в “Центрі протидії корупції”.
Однак, в ОПУ пропонують прибрати умови підслідності щодо топ-корупціонерів та суми злочину. Це змусить НАБУ займатися побутовою корупцією, тобто хабарями патрульних поліцейських, чиновників у сільських радах тощо. У ЦПК пояснили, що таке розмиття функціоналу НАБУ суперечить цілям, для яких цей орган створювали. У разі реалізації відповідних положень Нацбюро зі штатною чисельністю в сотні разів меншою за інші органи доведеться витрачати час на дрібні злочини.
Зокрема, згідно із законодавством чисельність НАБУ дорівнює 700 особи, з яких лише 246 є детективами. Водночас у Держбюро розслідувань є 1,6 тис. співробітників, а у поліції, яка займається дрібною корупцією – 140 тис. Якщо взяти до уваги статистику, то навантаження детективів НАБУ та прокурорів САП збільшиться у 10 разів, а часу для розслідування справ топ-корупціонерів не залишиться.
Також проект закону пропонує надати генпрокурору право забрати в НАБУ будь-яку справу. Тоді як сьогодні ч. 5 ст. 36 Кримінального процесуального кодексу прямо забороняє доручати розслідування справ підслідних НАБУ іншим органам – ця норма спеціально створена як запобіжник від втручання в роботу. Відповідне положення пропонують змінити та додати вийняток, що рішенням генпрокурора цю заборону можна порушити.
“Ця інновація чітко легітимізує ті події, що мали місце під час розслідування у справі Татарова – використали незаконне рішення Печерського суду і незаконно змінили орган, що веде слідство. Тож таку схему просто хочуть узаконити без жодних рішень судів. Тепер будь-які справи НАБУ, як от зловживання в” Приватбанку” або “Роттердам+”, можна буде забрати в НАБУ одним рішенням Генпрокурора”, - пояснили у ЦПК.
Також проект закону пропонує змінити підсудність Вищого антикорупційного суду. Зокрема, зараз підсудність ВАКС визначена у чіткому переліку статей і є ширшою, ніж справи Національного антикорупційного бюро. Однак, законопроект передбачає, що Антикорсуд займатиметься лише тими справами, що й НАБУ. У ЦПК пояснили, що це дозволить забирати справи не лише в Нацбюро, але одразу й у ВАКС.
“Адже у тій же справі Татарова, відібравши її у НАБУ і САП, справа все одно залишилася підсудна ВАКС і це очевидно не влаштовує Татарова та інших фігурантів, чиї справи бажають передавати в такому ручному режимі рішенням генпрокурора”, - зазначили у “Центрі протидії корупції”.
Однак, пояснили у ЦПК, таке перефразування підсудності Антикорсуду підвищує ризики визнання суду неконституційним. Тому що таке формулювання надає ВАКС ознак спеціального суду, який є виключно залежним від справ НАБУ. Сьогодні ж суд є спеціалізований на певній категорії справ.
Також законопроект у Нацбюро та САП фактично відбирає можливість прямої безпосередньої співпраці з іноземними правоохоронними органами. Замість цього в документі йдеться про те, що така співпраця зможе бути реалізована лише через Офіс Генпрокурора.
“Водночас ще у 2019 році президент Зеленський особисто долучився до того аби НАБУ на практиці отримало можливість прямої міжнародної співпраці та казав, що: “реалізація повноважень Бюро здійснювати міжнародну співпрацю блокувалася через відсутність політичної волі з боку Порошенка та з метою перешкоджання роботі НАБУ”, - підсумували в ЦПК.
18 грудня НАБУ повідомило про те, що оголосило про підозру Татарову. При цьому у коментарі ZN.UA директор НАБУ Артем Ситник зазначив, що в Татарова немає адвокатського імунітету, тому й підозру щодо нього можна було підписувати. Раніше Татаров вів адвокатську практику, однак, зараз дія його свідоцтва призупинена. За словами Ситника, адвокатський імунітет поширюється на осіб поки вони безпосередньо є практикуючими адвокатами.
Однак, представників Національного антикорбюро не пустили в Офіс президента для того, щоб особисто вручити Татарову підозру. В ОПУ заявили, що прохання правоохоронців нібито було незаконним.
Слідство вважає, що Татаров причетний до дачі хабара за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі про заволодіння 81 млн грн Нацгвардії. Зокрема, за хабар заступник директора експертно-криміналістичного центру занизив різницю між ринковою вартістю житлових комплексів в більш ніж 11 раз.
За словами Ситника, НАБУ хотіло просити для Татарова запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави. ЗМІ ж повідомили про те, що сума застави може дорівнювати 10 млн гривень. Однак Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання Офісу генпрокурора і не обирати запобіжний захід заступнику голови Офісу президента Олегу Татарову.
Пізніше журналісти повідомили про те, що справа про махінації з квартирами для нацгвардійців, у якій і фігурує Татаров, передали з НАБУ в СБУ. Однак, ВАКС постановив, що справу Татарова мають повернути до Національного антикорупційного бюро.
28 грудня стало відомо, що НАБУ і САП повністю усунули від справи Татарова, коли призначили нових прокурорів з Офісу генпрокурора.
Головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов зазначив, що схему щодо виведення з-під кримінальної відповідальності заступника голови Офісу президента Олега Татарова схвалили на найвищому рівні - на Банковій. За його словами, інакше передача справи заступника голови ОПУ з НАБУ до СБУ не відбулася б так швидко.
Детальніше про те, як правоохоронні органи виводять з-під кримінальної відповідальності потрібних осіб читайте у статті Олександра Лємєнова “Законники-схематозники: як вивести “потрібних людей” з-під відповідальності?”.