Судові рішення у гучних справах, відкритих правоохоронцями за підсумками обшуків у Києві, свідчать про політичну складову такої активності, вважає колишній заступник генпрокурора Віктор Трепак.
Таких висновків Трепак дійшов, аналізуючи публічно відкриту інформацію щодо обрання судом запобіжних заходів. Застосування запобіжного заходу – це своєрідне визнання обґрунтованості висунутої підозри. Відмова ж означає безпідставність підозри або відсутність ризиків для її застосування.
З числа пред’явлених протягом серпня-вересня цього року 25 підозр працівникам КМДА, у 11 випадках запобіжні заходи не обиралися взагалі, у 3 випадках суд відмовив у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу. Лише в 1 випадку судом застосовано нічний домашній арешт.
У решті суд обмежився обранням найменш суворого запобіжного заходу – особистого зобов’язання. І це при тому, що йдеться про посадові зловживання на десятки та сотні мільйонів гривень. ДБР навіть повідомило про мільярдні втрати для столичного бюджету.
«Якщо це насправді так, то, по-перше, практично у всіх кримінальних провадженнях про такі небезпечні злочини мали б застосовуватися запобіжні заходи, по-друге, такі заходи мали б бути максимально суворими – адекватними небезпечності злочину та розміру заподіяних збитків. Але на практиці цього не відбувається», - пише Трепак.
Чому ж слідчі і прокурори не зверталися до суду бодай із клопотанням про обрання застави, яка, крім іншого, покликана забезпечити фінансову компенсацію таких збитків? З аналізу напрошується відповідь: причиною є відсутність обґрунтованих підозр.
«За законом, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Закон забороняє слідчому та прокурору ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав (ст.177 КПК)», - додає він.
Відмова в обранні запобіжного заходу означає безпідставність клопотання слідчого/прокурора і може вказувати взагалі на безпідставність кримінального переслідування певної особи.
Як приклад колишній заступник генпрокурора наводить ухвалу Дарницького райсуду Києва від 7 жовтня (справа №753/20328/21) про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання посадовцям КМДА. «Аналізуючи сукупність наданих органом досудового розслідування матеріалів, суд дійшов висновку про відсутність вагомих доказів причетності особи до інкримінованого йому кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин», - аргументували рішення у суді.
Трепак припускає, що саме брак доказів змусив слідчих відмовитися від спроб домогтися обрання запобіжних заходів в 11 з 25 проваджень.
«Однак коли слідчі та прокурори не звертаються до суду з клопотання про обрання запобіжного заходу, то це якось дисонує з їхніми гучними заявами про тяжкі корупційні злочини та величезні збитки бюджету, з проведенням демонстративно-показових обшуків та врученням підозр», - підсумовує він.
Як повідомляло ZN.UA, лише у 2021 році правоохоронці оголосили підозру 32 посадовим особам КП і 10 чиновникам КМДА. Водночас починаючи з 2019 року, підозри оголосили 120 чиновникам команди мера Віталія Кличка. 53 кримінальних провадження щодо 75 співробітників адміністрації і керівників КП столиці – передані в суд.
Якщо хочете дійсно розібратися в причинах протистояння президента і мера, читайте статті Інни Ведернікової «Чи відбере Зеленський столицю?»і «Закон бумеранга», де були спрогнозовані та пояснені події, що відбуваються.