UA / RU
Підтримати ZN.ua

Кулеба закликав Євросоюз надати Україні перспективу членства та запровадити санкції проти РФ

За словами Дмитра Кулеби, в результаті засідання ЄС з питань закордонних справ вдалося домовитися, що в Україні Євросоюз розгорне дорадчу тренувальну військову місію.

Глава українського Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба закликав Євросоюз надати Україні перспективу членства в ЄС та запровадити санкції проти Росії. Із такою заявою він виступив після участі у засіданні Владіміру Путіну, що «що б він не робив, хоч би як він намагався, рух України є незворотнім, і Україну ніхто не залишить наодинці з Росією».

«І друге – це був би потужний сигнал українському народу про те, що Україна рухається до європейської родини, миру та процвітання, яке на неї чекає», – передав він зміст своєї позиції.

Крім того, Кулеба закликав Євросоюз «ухвалити, як мінімум, окремі санкції проти Росії, оскільки для цього є достатньо підстав».

«У зв'язку з цим ми обговорили, що має бути тригером, тобто спусковим гачком для застосування повного пакету санкцій проти Росії. З розмови, яка відбулася, я бачу, що, по-перше, є готовність застосувати проти Росії повний пакет найважчих санкцій, і це буде зроблено, і друге – точиться дискусія про те, в який саме момент це має статися. Тобто, що саме має зробити Росія, щоб ці санкції було застосовано», – деталізував Кулеба.

За совами міністра, вдалося досягти домовленості, що в Україні Європейський Союз розгорне дорадчу тренувальну військову місію.

«Параметри цієї місії та час її розгортання ще уточнюється, але принципово рішення ухвалено. Це буде важливий політичний сигнал щодо збільшення присутності ЄС в Україні, початку співпраці у військовій сфері. Ще раз наголошую – місія буде дорадчо-тренувальною. Це не бойові підрозділи. Але надзвичайно важливо, щоб ця ініціатива дійшла свого логічного закінчення», – підкреслив міністр.

Також вдалося домовитися про те, що Євросоюз «зробить комплексну пропозицію щодо зміцнення кібербезпеки».

«Ми розуміємо, що сучасна війна – це не лише танки, артилерія та літаки, а й бойові дії у кіберпросторі. Сьогодні я отримав підтвердження від ЄС, що вони позитивно реагують на мій запит до них», – додав глава МЗС.

Дмитро Кулеба звернув увагу, що «зараз все жваво обговорюють дипломатичні зусилля, спрямовані на запобігання масштабним бойовим діям в Україні».

«Вночі з'явилася інформація про саміт Байдена та Путіна, який може відбутися. У зв'язку з цим я підтвердив, що Україна вітає всі дипломатичні зусилля, спрямовані на запобігання конфлікту. При цьому ми вважаємо, що найбільш оптимальним форматом для ведення дискусії щодо деескалації та формування нових гарантій безпеки буде проведення саміту у форматі п'ять постійних членів Ради безпеки ООН плюс Україна, Німеччина та Туреччина. Це формат, який, ми вважаємо, є оптимальним для обговорення того, що зараз відбувається вздовж України», – резюмував Кулеба.

Читайте також: У разі вторгнення в Україну Росію відріжуть від фінансових ринків – Фон дер Ляєн

Раніше глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що у разі вторгнення Росії в Україну США та ЄС введуть санкції, які покликані «по суті відрізати Росію від міжнародних фінансових ринків». Водночас, глава Єврокомісії виступила проти негайного введення санкцій. За її словами, Захід все ще дає Росії шанс повернутись на шлях дипломатії та сісти за стіл переговорів.

Також ЗМІ писали, що США вже підготували перший пакет санкцій у разі вторгнення РФ в Україну. До того ж він включає заборону на обробку транзакцій великих російських банків. Зазначається, що санкції будуть спрямовані на скорочення кореспондентських відносин банків США та РФ, які дозволяють здійснювати міжнародні платежі.

Як писало ZN.UA, європейські банки, і не тільки, вже посилили умови для російських клієнтів.

Наскільки справді важливо для європейців та американців підтримувати Україну? Чи згодні вони надіслати війська на захист нашої країни у разі нового російського вторгнення? Чи бажають бачити Україну в ЄС та НАТО? Відповіді на ці та інші питання дало велике соціологічне дослідження, нещодавно проведене у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Франції та Польщі. Його результати проаналізувала Тетяна Силіна у статті «Чи готовий Захід захищати Україну від Путіна? Що кажуть у шести провідних країнах».