Головна мета візиту Володимира Зеленського до Брюсселя 9 лютого — обговорити з лідерами країн — членів ЄС та очільниками європейських інституцій питання постачання зброї, фінансової підтримки і притягнення РФ до відповідальності за воєнні злочини. Але ще одним важливим аспектом є те, що це був не тільки перший візит Зеленського до столиці ЄС після повномасштабного вторгнення РФ, а й перший візит президента України як країни-кандидата на вступ до ЄС.
Україна поступово рухається до членства в Євросоюзі і на власному досвіді знайомиться з різними елементами бюрократично і технічно складної методології приєднання до ЄС. Українська влада сподівається, що Україні вдасться пройти цей процес дуже швидко і стати членом ЄС уже за два роки. Водночас очільники європейських інституцій висловлюються стримано щодо часових рамок вступу України і наголошують, що процедура не передбачає чітких хронологічних меж різних етапів, а швидкість вступу залежить від заслуг — темпів і якості реформ країни-кандидата.
Нагадаємо, у спільній заяві за результатами саміту Україна —ЄС не згадується термін початку переговорів про вступ, натомість присутній інший важливий елемент — обіцянка Єврокомісії надати Україні свою попередню оцінку щодо семи рекомендацій навесні цього року, тобто до публікації фінального звіту восени. Президент Європейської ради Шарль Мішель зі свого боку запевнив, що сприятиме досягненню рішення країн-членів щодо подальшого просування України на шляху до вступу в ЄС відповідно до звіту Єврокомісії. Як видно, європейські посадовці, з одного боку, не говорять про швидкий вступ України, а зміщують фокус на якість українських реформ і процедури, якими керуються європейці, приймаючи рішення щодо розширення ЄС. Проте, з іншого боку, європейські інституції, здається, готові допомагати Україні швидше просуватися до вступу, чи то вказуючи на реформи, які треба допрацювати, чи то уникаючи затримки із тим або іншим рішенням. Тож якщо Єврокомісія позитивно оцінить прогрес реформ в Україні за 33 розділами acquis ЄС, є шанс, що Європейська рада прийме рішення про початок переговорів з Україною вже восени 2023 року. Тому варто детальніше розглянути, що собою являють звіти Єврокомісії та чому важливі її оцінки.
Звіти Єврокомісії щодо готовності країни-кандидата виконувати зобов’язання члена ЄС є важливим документом у вступному процесі. На основі цього документа Європейська рада одноголосно приймає рішення про подальші кроки у вступній процедурі, серед яких: відкриття переговорів, початок переговорів за певним кластером розділів права ЄС, завершення переговорів про вступ. Звіт, переданий українській стороні під час саміту Україна—ЄС, є першою оцінкою Європейської комісії щодо відповідності українського законодавства acquis ЄС. До цього Єврокомісія щорічно оцінювала прогрес України винятково з виконання Угоди про асоціацію (УА), яка також передбачала імплементацію частини acquis ЄС.
За попередніми даними моніторингу Українського центру європейської політики (УЦЄП), станом на кінець 2022 року загальний прогрес виконання Україною Угоди про асоціацію становить майже 55%, з яких досконале виконання (коли зобов’язання виконано повністю) дорівнює 30,6%. Угода про асоціацію, однак, охоплює не всі розділи права ЄС, а тому прогрес виконання Україною УА є невеликим на тлі понад 14 тисяч правових актів і дев’яти тисяч рішень суду ЄС. Середній бал оцінки Єврокомісії становить 2,16 (без урахування оцінки за розділом 23 «Судова система і фундаментальні права») із 5 можливих, а сумарний бал за всіма розділами — 69 із 160, не рахуючи розділу 23. Оцінки «5» Україна не отримала в жодному секторі, але цього рівня насправді складно досягнути на етапі кандидатства, натомість «4» може бути достатньо для закриття переговорів за окремим розділом, отож цей бал є для нас оптимальним рівнем. Згідно з аналізом Єврокомісії, Україна має хороший рівень підготовки, що в числовому еквіваленті дорівнює «4», лише у секторах енергетики, митного союзу, зовнішніх зв’язків і зовнішньої, безпекової та оборонної політики.
Для порівняння, країни, які перебувають у переговорному процесі з ЄС, мають сумарний бал від Європейської комісії не нижче 80. Єврокомісія оцінює імплементацію законодавства ЄС у Північній Македонії і Албанії — країнах, з якими розпочалися переговори про вступ улітку минулого року, на рівні загального балу 97 і 84,5 відповідно.
Загалом оцінка Єврокомісії означає, по-перше, що Україну чекає величезний пласт роботи з імплементації законодавства ЄС, який потребуватиме високого рівня кадрової й інституційної спроможності. По-друге, для досягнення повної готовності до членства Україні не можна збавляти темпи і якість реформ, — Єврокомісія щороку здійснює моніторинг наближення законодавства і може знизити оцінку в разі відкатів, що гальмуватиме процес вступу до ЄС.
Тепер варто зупинитися на розділі 23 «Судова система і фундаментальні права» acquis ЄС. Єврокомісія обіцяє надати висновок щодо цієї сфери навесні, передусім оцінивши виконання Україною семи рекомендацій. Завдяки цьому наша країна зможе допрацювати зауваження Єврокомісії та показати хороший результат реформ восени 2023 року, коли лідери ЄС прийматимуть рішення щодо можливого відкриття переговорів про вступ. Прогрес у сфері судочинства і фундаментальних реформ має ключове значення для відкриття переговорів, оскільки кластер засадничих реформ (який також охоплює розділи 24 «Юстиція, свобода, безпека», 5 «Публічні закупівлі», 18 «Статистика», 32 «»Фінансовий контроль») відкривається першим. Допоки країна-кандидат не виконає вимог Єврокомісії в цій сфері, переговори за жодним із розділів acquis ЄС не розпочнуться, навіть якщо країна досягне високого рівня готовності до членства.
Отож, надавши Україні оцінку виконання реформ цієї весни, Єврокомісія сприятиме тому, щоб відкриття переговорів із ЄС відбулося вже цього року, але чи стане це реальністю, залежить від України. Наразі з боку ЄС не повідомлялося про обговорення якихсь змін до формальної процедури розширення ЄС, але здається, що Єврокомісія і Рада ЄС можуть сприяти пришвидшенню цього процесу, де це можливо (згадаймо відносно швидке рішення ЄС про надання Україні статусу країни-кандидата).
Зауважимо, що Київ також планує кроки, які можуть прискорити вступ України до ЄС. Ідея із self-screening є правильною, адже дасть можливість окреслити детальний план із завдань, які треба буде виконати в кожній сфері. Теоретично, якщо українські органи влади почнуть працювати над імплементацією європейських норм ще до офіційного початку переговорів про вступ, Україна зможе швидше пройти переговорний процес. Але наразі немає детального розуміння щодо всіх секторів, які нові зобов’язання нам доведеться виконувати. Є тільки приблизні оцінки експертів: до прикладу, у сфері технічного регулювання в рамках Угоди про асоціацію ми мали зобов’язання прийняти 27 технічних регламентів (уже імплементовано 25), а в рамках усього європейського законодавства нам доведеться прийняти більш як сотню нових регламентів.
Ще одна хороша ідея — розробка Плану дій для інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС на 2023–24 роки. Такий план має передбачати заходи, які допоможуть Україні здійснювати подальшу інтеграцію до європейського ринку, враховуючи руйнування, завдані війною. При цьому важливо не включати до цього плану окремі сектори у зв'язку з їхньою неготовністю відповідати європейським вимогам зараз, а також через наслідки війни. Наприклад, у ЄС у сфері «державна допомога» забороняється будь-яка державна допомога підприємствам, окрім певних винятків. Це робиться для того, щоб бізнес працював на конкурентних умовах. Наразі український бізнес працює в складних умовах, і забрати державну допомогу при тому, що інвестиції під час війни до нас навряд чи прийдуть, буде нерозумним кроком. Наша команда завершує підготовку документа, в якому визначила сфери, де можна здійснювати таку інтеграцію, а також виокремила ті сектори, в межах яких така інтеграція є проблематичною. На наше переконання, інтеграція до ринку ЄС — це тривалий процес, фактично такий самий, як набуття членства. З огляду на це ми запропонували в обраних секторах так звані швидкі перемоги, які допоможуть нашій країні долати наслідки війни.
Звіт Єврокомісії щодо готовності України до членства в ЄС дав зрозуміти, який обсяг роботи нам ще необхідно виконати. Позитивним є те, що для Києва цей документ став дороговказом подальших кроків із наближення законодавства до acquis ЄС. Процес вступу до ЄС є складною і бюрократичною процедурою. Це варто розуміти і не втрачати рішучості до якісного здійснення необхідних реформ.