UA / RU
Підтримати ZN.ua

Експертна спільнота виступила проти префектів-політичних призначенців президента

Громадські організації вимагають повернутися до початкової версії законопроєкту №4298, де префект-держслужбовець призначається через конкурс і кожні три роки зазнає ротації.

Громадські організації звернулися до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів із закликом повернутися до початкової редакції законопроєкту №4298 щодо змін до Закону «Про місцеві державні адміністрації» та затвердити його на тлі перспективи запровадження інституту префектів у 2023 році, оголошеної прем’єром Денисом Шмигалем на початку січня. Відповідну заяву, підписану представниками 15 організацій, опубліковано на сайті Центру політико-правових реформ.

Експерти зазначили, що підтримують ініціативу уряду щодо появи префектів, відповідно до кращих європейських практик, але вказали на необхідність внесення змін до Конституції для цього, які є забороненими у період дії воєнного стану на території України. 

Громадські організації попросили Раду та Кабмін уже зараз зробити реальні кроки для вдосконалення організації виконавчої влади. Вони запропонували обрати набагато простіший шлях у наближенні до європейських практик у межах наявних положень Конституції – ухвалити нову редакцію Закону «Про місцеві державні адміністрації», але згідно з початковою версією.

"Відповідний законопроєкт під № 4298 був ухвалений у першому читанні ще 4 березня 2021 року, до вересня того ж року підготовлений до другого читання в редакції, яку підтримували експерти громадянського суспільства та практики. Але в листопаді 2021 року, замість винесення проєкту на голосування в зал, його редакція була суттєво змінена профільним Комітетом, на нашу думку, не в кращий бік", – йдеться у зверненні до центральної влади.

Експерти наголосили на важливості законопроєкту не тільки для організації влади в областях та районах, а й для європейської інтеграції. Вони закликали міністрів і депутатів повернутися до редакції документу від 4 жовтня 2021 року, а згодом актуалізувати перехідні положення й прийняти його в цілому.

"Закон повинен відповідати Конституції України в частині повноважень Президента і Кабінету Міністрів щодо призначення та звільнення голів місцевих державних адміністрацій. Неприйнятними з цієї точки зору є положення, які з’явилися в редакції законопроєкту від 17 листопада 2021 року, про обов’язок КМУ вносити Президенту кандидатуру, подану Президентом (ч. 5 ст. 9) або про дострокове припинення повноважень голови МДА за ініціативою Президента, але без подання КМУ (ст. 10)", – пояснили в громадських організаціях.

Учасники звернення вказали на принципову важливість того, щоб новий Закон «Про місцеві державні адміністрації» визначав очільників районних і обласних держадміністрацій як державних службовців. Для кандидатів на посади має бути запроваджений конкурсний відбір, а також фахове навчання перед призначенням і чіткі підстави щодо звільнення.

Необхідним експерти вважають і коригування норм стосовно заступників голів МДА – їх посади теж треба віднести до державної служби. На думку громадських організацій, таких чиновників мають призначати на основі принципів належного врядування, серед яких професійність, політична неупередженість та інше. Саме такі положення пропонувалися у версії законопроєкту № 4298 від 4 жовтня 2021 року.

"Закон України «Про місцеві державні адміністрації» ухвалений в новій редакції на основі законопроєкту № 4298 в редакції від 4 жовтня 2021 року дійсно наближатиме наше врядування до європейських стандартів, як обіцяв Прем’єр-міністр України та вимагає курс України на вступ у Європейський Союз", – підсумували у заяві.

Відповідне звернення підписали:

Читайте також: Шмигаль назвав десять пріоритетів українського уряду в 2023 році

Дійсно, при обговоренні концептуальних засад майбутнього статусу голів місцевих державних адміністрацій ключове питання: префект – це політична фігура чи кар’єрний державний чиновник?

При цьому Банкова прагне, щоб призначав префекта саме президент за поданням уряду, а не Кабмін, що, на думку ряду експертів, може стати значною проблемою для системи держуправління.

Раніше директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак пояснив, які ризики можуть виникнути в статті "Як забрати «іграшку» у Банкової?".

Нагадаємо, що після появи законопроєкту №4298, наприкінці 2021 року з'явився проєкт внесення змін до Конституції в частині децентралізації. Незважаючи на наявність у ньому низки реформаторських норм, документ теж видається досить неоднозначним. Складається враження, що такий проєкт змін до Конституції – ритуальний крок, який робиться насамперед із політичною метою. Подробиці читайте в матеріалі Юрія Ганущака "Піар-конституція для диктатора".