В Україні великий бізнес звик заробляти на державі. Ми тридцять років будували кланово-олігархічну модель. Однак державі вкрай необхідно продовжувати рухатися в обраному до війни напрямі: розділити політику та бізнес. Про олігархів, марність реєстру та сакральність землі в інтерв'ю ZN.UA розповіла голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, з якою поговорила Інна Ведернікова.
«Я нагадаю, що закон про олігархів був першим і найскладнішим кроком до зміни існуючої економічної та політичної основи країни. Після реєстру, який мав запрацювати в травні, були б і інші кроки. Включно зі змінами антимонопольного законодавства та підходами до фінмоніторингу», – заявила Шуляк.
Вона не змогла сказати як працюватиме (і чи працюватиме взагалі) цей закон в умовах воєнного часу, і чи має він зараз той сенс, який у нього закладався спочатку. За словами голови партії СН, до кінця війни у нас природним шляхом може взагалі не залишитись олігархів. Проте точно не через націоналізацію чи розкулачування.
«Я впевнена, що нам вдасться побудувати абсолютно цивілізовану систему координат для співіснування держави та великого бізнесу. Однак, якщо бути зовсім чесними, то в нас і зараз є антимонопольне законодавство та інституції у цій сфері. Де, на жаль, завжди були присутні якщо не ставленики олігархів, то люди, через які вони захищали свій інтерес і впливали на державні та політичні процеси», – зазначила Шуляк.
Тому, за її словами, очищаючи після війни систему держуправління від некомпетентних людей, потрібно буде позбавлятися і кластеру високорангових держслужбовців, які обслуговують інтереси олігархів.
Нагадаємо, Верховна Рада проголосувала за закон, не чекаючи висновків Венеціанської комісії. В результаті тодішній спікер Дмитро Разумков та деякі народні депутати звернули увагу на низку юридичних колізій, що стосуються як визначення поняття олігарх, так і органу, який їх визначатиме. Неузгодженості у законі виправляли у порядку статті 131 регламенту.