Банкова розгорнула операцію «Труба». Йдеться про повернення нафтопродуктопроводу Медведчука, який перейшов у його власність після ухвалення у 2017-ому році судом рішення, яке базувалося на завідомо неправдивому висновку експерта.
Першим кроком у справі стало оголошення 11 лютого підозри ексзаступниці директора держпідприємства "УкрДІАП". При цьому і НАБУ, і прокуратура були готові зробити це ще в березні минулого року, та керівництво держави не мало політичної волі для того, щоб почати діяти в цьому напрямку, повідомляють джерела ZN.UA.
Редакція ZN.UA дослідила контекст подій.
Історія із визнанням права власності на нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок» достатньо довга. Судові засідання, пов’язані з ним, тривають з 2005 року.
У березні 2015 року судами було поставлено у цій історії остаточну юридичну крапку: визнано право власності держави на частини МНПП «Самара - Західний напрямок» та «Грозний - Армавір – Трудова», що проходять по території України, загальною довжиною 1 433 км, витребувано ці нафтопродуктопроводи з володіння відповідача та передано їх Фонду державного майна України.
Йдеться про магістральний нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок», побудований як стратегічний об'єкт у 1957-1968 роках за рахунок союзного бюджету, який входив до системи Державного комітету СРСР із забезпечення нафтопродуктами до 1987 року. Основне завдання – перекачка дизельного палива. Орієнтовна протяжність вказаного нафтопродуктопроводу територією України складає 1 245,5 км. Він заходить в Україну (Овруч) з Білорусії, виходить із території України (Закарпатська область) в напрямку Угорщини та проходить через Житомирську, Рівненську, Волинську, Львівську, Хмельницьку, Тернопільську і Закарпатську області.
Джерела ZN.UA зазначають, що в силу домовленостей Порошенка з Медведчуком, який на той час програв усі суди по трубі, наприкінці березня 2015 року ДП «ПрикарпатЗахідТранс» подало до Господарського суду Рівненської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, яким Медведчука було позбавлено права власності на нафтопровід.
Уже наприкінці 2017 року суди скасували всі рішення, якими нафтопровід було повернуто у власність держави. Таким чином, трубу повернули у приватну власність, тобто Медведчуку. Суди мотивували своє рішення висновком , як мінумум «дивної» експертизи, проведеної у 2017 році експертами ДП «УкрДІАП». Тоді було зроблено висновок що нафтопровід не є магістральним трубопроводом у розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт».
Ба більше, експерти у висновку стверджують, що трубопровід функціонує у нормальному технологічному режимі завдяки реконструкції та поліпшенням, зробленим ДП «ПрикарпатЗахідТранс» за його кошти (створено нову річ в розумінні судового процесу), а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» може перебувати у приватній власності.
Саме такий висновок експертів і зацікавив команду попередників Венедіктової у Генеральній прокуратурі, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт» магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.
Таким чином, нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок» в розумінні вказаної норми є магістральним трубопроводом, а тому з огляду на статтю 7 цього закону не міг вибути з державної власності України.
Тобто, експерти, склавши та підписавши 20 березня 2017 року висновок інженерно-технічної судової експертизи ДП «УкрДІАП» внесли до нього завідомо неправдиві відомості та надали цей висновок до господарського суду Рівненської області.
Саме за цими фактами внесені працівниками Офісу Генерального прокурора України ще у березні 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України. І саме команда колишнього генерального прокурора ще призначила додаткову комплексну експертизу, яка спростувала висновки цих експертів та підтвердила твердження прокурорів про те, що нафтопровід є магістральним та може бути у власності лише держави.
Як повідомляють наші джерела, єдиною підставою для перегляду «медведчуковських» судових рішень за нововиявленими обставинами може послужити лише встановлений за вироком суду завідомо неправдивий висновок експерта, що і намагаються зараз поспіхом зробити правоохоронці.
"Ініціювати питання подання заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами може лише прокурор. Тоді де ж був Офіс генерального прокурора цілий рік, адже відомості про фальшування експертами висновку експертизи були відомі правоохоронцям ще минулого року", - кажуть джерела ZN.UA.
Звісно, юристи Медведчука теж не сидітимуть на місці й зроблять все можливе для того, аби зупинити повернення труби державі.
Таким чином, Банкова стала на правильний, але копіткий і довготривалий шлях. Але перший крок нею зроблений правильно.