Про своє бачення резонансних кримінальних справ, тенденції, наявні у правоохоронній діяльності, а також про зміни, що очікують кримінальну юстицію, розповів DT.UA генеральний прокурор України Віктор Пшонка. Можливо, відповіді на деякі запитання здадуться нашим читачам скупішими, ніж хотілося б. Очевидно, з епатажності та сенсаційності у генерального прокурора є заступник - перший. Але доки заступник - заступник, а генпрокурор - генпрокурор, йому слово.
- Вікторе Павловичу, перш ніж перейти до резонансних кримінальних справ, розкажіть, яка реальна криміногенна ситуація в державі і які тенденції викликають найбільше занепокоєння?
- Керівництво правоохоронних органів, зокрема Міністерства внутрішніх справ, правильно розуміє - тут питання не в цифрах. Важлива тенденція. Якщо раніше рапортували про 90-відсоткове розкриття злочинів, то сьогодні ми кажемо про 50-відсоткове, і ця інформація нас не лякає. Це реальна, нормальна тенденція, об’єктивна оцінка роботи правоохоронних органів. Адже ми давно говоримо про те, що багато європейських держав погоджуються з розкриттям злочинів на 30%.
Зменшилася кількість кримінальних справ, порушених стосовно працівників міліції, які притягуються до відповідальності за приховання злочинів, а також притягнення до адміністративної відповідальності за це.
Щодо тяжких і особливо тяжких злочинів, убивств - тенденція йде до поліпшення. Зусилля правоохоронних органів, спрямовані на профілактичну роботу та розкриття злочинів, активізувалися, і це дає результат.
Так, є окремі види злочинів і суб’єктів, які викликають наше занепокоєння. Це тяжкі злочини (розбій, грабіж). Якщо говорити про суб’єктів - це повторна й рецидивна злочинність, а також неповнолітні. Рецидивна злочинність збільшилася більш ніж на чверть. Зазначена ситуація вимагає таких додаткових зусиль, як активізація слідчо-оперативної діяльності.
За чотири місяці нинішнього року, порівняно з аналогічним періодом минулого, злочинність зросла на 2,9%. Її зростання зафіксоване в більшості областей. Особливе зростання кількості зареєстрованих злочинів спостерігається в АР Крим, Черкаській області та Севастополі (більш ніж на чверть), у Харківській (майже на чверть) і Київській областях (на 15%). Зріс також рівень злочинності на 10 тис. населення.
Трохи збільшилася кількість крадіжок (+6,9%), на 16% - фактів вимагання. Водночас удалося стабілізувати рівень крадіжок приватного майна громадян із квартир, внаслідок чого їх кількість зменшилася майже наполовину.
При незначному зменшенні кількості злочинів проти життя і здоров’я на 8,2% зросла кількість навмисних убивств. Водночас в окремих областях спостерігається стрімке зростання цієї категорії злочинів (у Рівненській - у десять разів, Закарпатській та Волинській - майже вдвічі).
Упродовж цього року залишається стабільною тенденція до зростання (+35,4%) злочинів у сфері господарської діяльності, майже на чверть - у бюджетній сфері.
Що ж до економічної злочинності, мене насторожує, що порушується багато фактових справ. Це призводить до затягування слідства, не встановлюються суб’єкти відповідальності. Тут необхідна розумна діяльність правоохоронних органів і спецслужб, котрі спеціалізуються на контрабанді, банківській сфері, розкраданні бюджету, землі. Йдеться не тільки про порушення справи, а й про комплексну профілактику всіма заходами, які надає закон.
Як зазначив президент Віктор Янукович під час відвідання Львівської області, там, де завдано збитків економіці, все має бути повернене у бюджет держави. Я це підтримую і вважаю, що економіку держави потрібно захищати суворіше.
Пріоритет для нас на нинішній рік - протидія бюджетним злочинам, земельна сфера і невиплата заробітної плати - тобто питання, пов’язані із захистом держави та громадянина.
Ми розпочали реальну боротьбу з корупцією, оскільки вона є реальною загрозою національній безпеці України. На це існує політична воля керівництва країни. І думаю, що ніхто не підходив до боротьби з цим явищем настільки впритул, як ми сьогодні. До відповідальності притягуються не тільки представники колишнього, а й нинішнього уряду, які розкрадали майно, брали хабарі, неправильно витрачали бюджет за нецільовим призначенням. Водночас прокуратура та наші колеги з інших правоохоронних органів відчули сильну протидію.
- Ви провели розширене засідання колегії ГПУ, на якому вперше на такому рівні було вивчено питання дотримання законодавства у процесі обліку, реєстрації заяв про катування та інше жорстоке поводження з людьми на етапі досудового слідства. Яких висновків дійшли?
- Факти застосування насильства працівниками міліції під час оперативно-розшукової діяльності, дізнання і попереднього слідства ще мають місце. Упродовж шести років удвічі збільшилася кількість справ щодо зазначеної групи злочинів, направлених у суд із обвинувальними висновками. Торік в органи прокуратури надійшло понад шість тисячі заяв та повідомлень про вчинення таких злочинів, проте не всі факти підтверджуються. Порушено понад 100 кримінальних справ.
- Ситуація, що склалася в Україні із землею, давно становить собою загрозу національній безпеці. Самозахоплення, відсутність прозорості в питаннях власності й т.п. Однією з гарячих точок у цьому контексті є Крим. За нашою інформацією, земля в Криму скуповується через підставних осіб представниками потужних закордонних злочинних угруповань. Вам відомо про це?
- Така інформація в нас є. У цих випадках ми начебто одержуємо якісь закордонні інвестиції, але фактично це є виведенням землі з власності держави. Тим часом усі передумови для такого роду дій закладено тут, в Україні, українськими шахраями. Це потім, через свої зв’язки за кордоном, вони здійснюють певні дії для того, щоб якомога надійніше вивести цю землю з власності держави Україна.
Сьогодні має бути категорична однозначність: це - земля держави, це - земля, законно виділена державою громадянинові чи будь-якому суб’єкту. Все сумнівне, незаконно виділене і придбане має бути повернене, але це непроста робота.
Нинішнього року ми як ніколи зайнялися земельними питаннями: по Києву і Криму, займаємося по Дніпропетровську та Херсону. Реально повертаються тисячі й тисячі гектарів.
Крім того, ми створили такий прецедент. За встановленими фактами приймаються рішення і йдуть позови в суд щодо повернення майна, бюджетних коштів, землі. А вже дослідження того, яким саме шляхом це було зроблено, які посадові особи в цьому злочині брали участь, - це томи кримінальних справ, розслідування яких потребує часу. Тепер немає такого, щоб кримінальна справа порушувалася, тягнулася роками, а ситуація залишалася незмінною. Ситуацію ми контролюємо.
Частково я задоволений тим, що ми вже повернули значну частину власності територіальній громаді Києва: «Київводоканал», «Київхімволокно», «Київгаз», «Київміськбуд», землі в Пироговому, Жукового острова, будівельні установи. Все це, придбане за копійки, повернуте за позовами прокуратури і підтверджене остаточними рішеннями господарських судів.
Нинішнього року органами прокуратури в суди пред’явлено 100 позовів про скасування незаконних рішень Київської міської ради про надання земельних ділянок площею 1991 га вартістю близько 3 млрд. грн., 25 позовів уже задоволені судами, і за ними скасовано рішення про виділення земельних ділянок вартістю майже 2 млрд. грн.
- А особисто до Леоніда Черновецького у вас запитання є?
- Є і будуть. Нині ми з’ясовуємо ситуацію. Одні люди, які проходять у справах, перебувають у розшуку. Є затримані й заарештовані, котрі відмовляються давати правдиві показання, ми шукаємо докази їхньої вини. Нам необхідно одержати відповідь на запитання, яку позицію займав керівник мерії? Що він особисто зробив у цьому плані? Хитрість полягає в тому, що сам він підписував мало документів - усе-таки він юрист, свого часу працював слідчим. Ми хочемо розібратися в тому, якою мірою він був ідеологом беззаконня, що коїлося в мерії. І якщо це був не він, то хто тоді? Було це наслідком ситуації, пущеної на самоплив, коли кожен крав, де й скільки міг, - чи це все-таки чітко продумана діяльність організованої групи, яка вирішила збагатитися за рахунок власності громади Києва, використовуючи своє посадове становище.
- Розслідування стосовно Л.Черновецького вже сягнуло того етапу, коли його можна «попросити» не залишати Києва?
- Ми допитали Л.Черновецького з ряду кримінальних справ, на нього чекають ще допити й очні ставки. Доводити причетність колишнього мера складно, і нам дуже потрібні деякі особи, які перебувають сьогодні в розшуку, котрі могли б значною мірою прояснити ситуацію.
- Ви маєте на увазі близьке коло Л.Черновецького? Зокрема В.Супруненка - чи то зятя, чи то вже колишнього зятя київського мера?
- Його у тому числі.
- Хоча екс-міністр внутрішніх справ Ю.Луценко тепер значиться за судом, не можу не запитати вас про сумірність, адекватність запобіжного заходу, обраного щодо нього. Є ряд аналогічних прикладів, але я пошлюся лише на публікацію в «Українській правді», в якій докладно розписано, хто з особистої обслуги Р.Богатирьової значиться держслужбовцем із усіма фінансовими наслідками для бюджету, що випливають із цього. Порушення закону, мабуть, цілком порівнянне з тим, яке інкримінують Луценку. Тим часом Богатирьова «при виконанні», а екс-міністр - у СІЗО...
- Є три епізоди скоєння злочину Юрієм Луценком, три статті Кримінального кодексу. Це тяжкі злочини, включно з його відповідальністю у контексті таємної оперативної роботи.
Тим часом, коли приходять будь-які матеріали, щодо них має бути дана одна з двох оцінок: порушено кримінальну справу - чи відмовлено в її порушенні. Слідству з карних процесів третього не дано.
Слідчий визнав за необхідне порушити кримінальну справу й зібрав матеріали, які підтверджують, що Ю.Луценко - винен. Спочатку розслідування проходило планомірно й послідовно. Ми дали йому повне право на захист. Потім стала створюватися напруга у цій кримінальній справі. Луценко почав ігнорувати виклики, не з’являтися до слідчого. Потім став ображати слідчого, про що було складено відповідні рапорти.
За дорученням слідчого, до Луценка прийшли з повісткою, в якій не було проставлено час і дату, щоб узгодити їх із ним. Але він узяв повістку і написав на ній, наприклад, таке: «З’явитися відмовляюся до здачі крові Ющенком В.А.», був ще неприємний коментар на адресу міністра внутрішніх справ - теж на повістці. Ну то чи мав право слідчий поставити питання саме так, як він його поставив? Не приховую, що була й інша інформація, яка давала слідчому підстави клопотатися про обрання саме такого запобіжного заходу. Суду було надано всі ці матеріали, все це є у справі.
А голодування Ю.Луценка та все, що відбувалося у зв’язку з цим, було спробою натиснути на суд. Ну а коли спостерігаєш виступи окремих політиків, які тільки й говорили про запобіжний захід і голодування екс-міністра, складалося враження, що вони засмутяться, коли в них зникне цей інформаційний привід для таких виступів.
Що ж до Р.Богатирьової, мені про це не відомо. Буде інформація - перевіримо.
- Публікація - вже достатній привід для вивчення компетентними органами... А чи правда, що правоохоронні органи «копають» під Сергія Тігіпка?
- Щодо Тігіпка ніяких матеріалів немає, мені не траплялися.
- Була інформація, що вирішується питання про «закриття» Юлії Тимошенко - приблизно наприкінці травня, а цього вівторка зазначена інформація мало не підтвердилася...
- Стосовно Ю.Тимошенко - був міжнародний аудит, матеріали Рахункової палати, Фінінспекція, СБУ. Вони мають отримати правову оцінку.
Візьмімо Кіотський протокол. Державна фінансова інспекція констатувала, що було нецільове використання коштів. До речі, до статті Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів, вносилися зміни у 2008-му і 2010 роках. Відповідне рішення прийняте парламентом, у тому числі за нього проголосувала й політична сила Юлії Тимошенко.
Гроші, отримані від Кіотського протоколу, спрямували на загальний рахунок усіх витрат. На пенсії ці гроші не пішли. Слідством встановлено: там було достатньо коштів, необхідних для виплати пенсій, і без сум, отриманих за Кіотським протоколом. Зрозуміло, Ю.Тимошенко чудово знала, що пенсії й так гарантовані до виплати.
І всі, до речі, змовчали. Дивує позиція Партії зелених, губернаторів тих областей, у яких дуже складна екологічна обстановка. Адже саме на вирішення екологічних проблем мали йти величезні кошти, отримані від Кіотського протоколу. Могли б і висловити свою громадянську позицію, коли Тимошенко одноособово приймала незаконне рішення, тоді як Конституція і закони передбачають механізм колективного обговорення та ухвалення рішення. Аналогічна ситуація і з контрактами на поставку газу (стратегічне рішення, що несе в собі загрозу національній безпеці), і з придбанням за завищеною вартістю автомобілів «Опель Комбо». Що ж до останньої справи, можу сказати: злочинно так недбало витрачати державні гроші. Крім того, у цій справі є користь усіх, хто був так чи інакше причетний до цих автомобілів.
- У справі «РосУкрЕнерго» проти НАК «Нафтогаз України» (Стокгольмський арбітраж) прокуратура мала законні підстави і, мабуть, повинна була виступити на захист інтересів держави. Яку участь узяла прокуратура в цьому процесі?
- Це юрисдикція Міністерства юстиції, можуть ініціювати такий захист інтересів і уповноважені Кабміну. Прокуратура може надавати матеріали, допомагати.
До речі, 24 травня нинішнього року окружний суд США (Орегон) виніс перше рішення на користь українського державного підприємства «Укрвакцина» і проти відповідача - корпорації Olden Group, LLC. Ця корпорація спільно з українською компанією «Інтерфарм» виступали посередниками в закупівлі вакцини на кошти українського державного бюджету, здійсненої урядом Тимошенко. Суд задовольнив позовні вимоги на суму понад 19 млн. доларів США.
Результатом рішення американського суду мусить стати повернення цієї суми в державний бюджет України. Позов в американський суд подало українське державне підприємство «Укрвакцина» за результатами аудиту діяльності уряду Тимошенко, здійсненого на замовлення Кабміну американською юридичною компанією «Траут Качерис».
- Який ваш погляд на львівські події, пов’язані зі святкуванням 9 травня? Чи збігається він із позицією міністра внутрішніх справ А.Могильова, озвученою в парламенті?
- Як відомо, для вивчення обставин подій, котрі сталися у Львові 9 травня 2011 року, на пропозицію президента України, мною було створено робочу групу на чолі з моїм заступником Віктором Войцишеним, до якої ввійшли керівники підрозділів Генпрокуратури, Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки.
На підставі глибокого вивчення всіх матеріалів група дійшла висновку, що головна вина за події, котрі сталися 9 травня 2011 року під час святкування Дня Перемоги у Львові, лежить на органах місцевого самоврядування.
Ними прийнято низку незаконних рішень, які встановлюють інший, ніж на решті території України, порядок святкування Дня Перемоги, який, згідно із законом, є державним святом, а також використання при цьому Державного прапора України та символіки часів Великої Вітчизняної війни.
Фактично святкування Дня Перемоги у Львові місцевими органами самоврядування було проігнороване, відповідні заходи ними не планувалися і не проводилися.
Слід зазначити, що суд, який виніс постанову про заборону будь-яких мітингів у Львові
9 травня 2011 року, не вказав, на кого поширюється його рішення. Відповідачами в суді були представники 18 політичних партій, громадських організацій, яким виконавча служба і вручила документи про заборону проведення анонсованих ними заходів.
Покладення квітів із використанням червоних прапорів місцевою організацією Комуністичної партії, яка не була відповідачем у цій справі, а також іншими особами, котрі діяли у приватному порядку, закону не суперечить. У зв’язку з цим жодної юридичної відповідальності такі дії бути не може. Жоден із 18 відповідачів у справі участі у відомих подіях не брав.
Тільки дії працівників правоохоронних органів, передовсім міліції, не дозволили правопорушенням, що мали місце, перерости у масові заворушення.
Кримінальні та адміністративні справи порушено виключно за конкретними фактами порушення громадського порядку, хуліганства, заподіяння тілесних ушкоджень і заволодіння чужим майном.
Інформацію про результати перевірки я подав президентові України.
- Що стосується давніх справ, котрі перейшли до вас «у спадок»: який мотив встановлено слідством у справі Гонгадзе? Того, хто нібито наказав, чи того (тих), хто надихав його на реакцію, зафіксовану на плівках Мельниченка?
- На це складне запитання, напевно, ще не скоро буде відповідь.
Взагалі, мені як генеральному прокуророві дістався не дуже хороший спадок. Непроста справа Лозінського, вбивство Г.Гонгадзе, отруєння Ющенка.
Що стосується вашого запитання - почну з того, що багато говорили й писали про вину президента Л.Кучми. У цієї справи завжди було політичне тло, включно з акцією протесту «Україна без Кучми». Але за всім цим стояли різні люди, зацікавлені в тому чи іншому результаті цієї справи.
Законність порушення кримінальної справи в частині Л.Кучми була обгрунтована. Нагадаю: восени 2000 року порушено кримінальну справу щодо вбивства Гонгадзе. І вона залишається такою досі й розслідується. Але з цієї кримінальної справи є виділені матеріали щодо міліціонерів, причетних до злочину. Вирок у цій справі набув законної сили. Є кримінальна справа щодо О.Пукача. У слідства, у мене як у генерального прокурора в цій справі запитань немає. Вона готова до розгляду в суді, у неї є доказова база.
- І мотив Пукача у вас також не викликає сумнівів?
- Мотив Пукача правильно виписаний у всіх матеріалах кримінальної справи. Наприкінці серпня 2007 року порушено фактову кримінальну справу проти високопоставлених посадових осіб держави, які могли бути причетними до цього злочину.
Розслідуючи матеріали всіх названих мною кримінальних справ, необхідно було дати правову оцінку діям Л.Кучми, дослідити всі докази його вини.
У результаті слідство дійшло висновку, що відповідальність за ті події повинна лежати на колишньому керівникові Міністерства внутрішніх справ і на екс-президенті. В експертних установах вивчено частину плівки, на якій зафіксована розмова, що стосується Г.Гонгадзе. Проаналізовано всі попередні події за розмовами, які велися: їхня тональність, інтонації і т.п. Експертами відображена вся графіка розвитку цієї ситуації.
Порушено кримінальну справу за перевищення службових повноважень. У Кучми не було умислу на кінцевий результат трагедії.
Зрештою ми зібрали всі матеріали, що стосуються Л.Кучми, в одній справі. Ще раз повторюю: слідство досліджувало все, що пов’язане з Кучмою. Хай суд зважить усі «за» і «проти» й відповість нарешті на це запитання.
- Чи відбирався зразок голосу Володимира Литвина за якоюсь із кримінальних справ, пов’язаних зі зникненням Г.Гонгадзе?
- На початку слідства такі зразки голосу відбиралися. Згодом відповідна експертиза не проводилася ні по кому, крім Л.Кучми.
- Якими можуть бути наслідки визнання плівок М.Мельниченка доказами?
- Докази визнає тільки суд.
- Якщо суд створить такий прецедент, чи можливо, що плівки почнуть вивчати з Кримінальним кодексом у руках із метою порушення інших кримінальних справ?
- Не виключаю. Хоча розмови самі по собі - це не злочин.
- Дано старт реформі кримінальної юстиції, низку положень якої оприлюднив Андрій Портнов. Яке у вас враження від нової концепції, з огляду на те, що першими кроками реформаторів обіцяють стати зміни в діяльності прокуратури?
- У підготовці цих змін задіяно велику кількість людей, усі правоохоронні органи. Бере участь у цьому процесі Генеральна прокуратура України, керівники правоохоронних відомств, науковці. А.Портнов входить до комісії з реформування, займається організацією цієї роботи, тому що президент і його адміністрація виступили ініціаторами цього реформування.
Для реформування кримінальної юстиції необхідний цілий комплекс змін. Насамперед має бути прийнято Кримінально-процесуальний кодекс. Потім на його основі внесено зміни в цілу низку законів: «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про міліцію», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про прокуратуру», про податкову, про СБУ та ряд інших законів.
Також необхідне реформування правоохоронних органів у сенсі структуризації. Визначитися, наприклад, чи матиме митниця право займатися оперативно-розшуковою діяльністю. Чи повинна мати слідство податкова. Які відомства повинні мати слідчі апарати. Чи потрібен окремий, потужний орган, який займатиметься боротьбою з корупцією.
- Чи вдається знаходити консенсус, з огляду на те, що в підготовці реформ задіяно таку кількість зацікавлених осіб?
- У цілому, так. Є, звісно, опоненти, які хочуть послабити прокуратуру, позбавивши її слідства, функціонального процесуального представництва в суді та багато іншого. На цю тему було чимало дискусій, у тому числі з участю вчених. Ми вивчили кримінально-процесуальне законодавство багатьох європейських держав, зокрема Східної Європи, а також країн СНД. Ми врахували висновки основних міжнародних документів у сфері кримінальної юстиції та діяльності прокуратури, висновки Європейської комісії за демократію через право (більше відомої як Венеціанська комісія) і практику Європейського суду з прав людини. У 41 із 47 держав, які входять до Ради Європи, органи прокуратури можуть проводити слідство в тій чи іншій формі. Ми переконалися, що скрізь прокуратура сильна своєю присутністю, наглядом за дотриманням конституційних прав громадян. І ми вважаємо, що слідство в прокуратури має бути.
Ми вносимо пропозицію, щоб органи прокуратури ще п’ять років мали своє слідство. Бо тільки за такий термін практика покаже всі проблемні місця нових законів. З нами погодилися. Передбачається, що прокуратура буде розслідувати справи щодо вищих посадових осіб; матиме право витребувати будь-яку кримінальну справу, як і тепер; розслідувати кримінальні справи проти працівників усіх правоохоронних органів та суддів. Усі мусять розуміти, що від реалізації нових законів дуже важливо мати позитивні результати.
Фактичні дані повинні визнаватися доказами вже на стадії досудового розслідування. Погоджуючись із введенням початку кримінального провадження з моменту надходження повідомлення про злочин, вважаємо за необхідне деталізувати стадію початку досудового розслідування. Зокрема шляхом створення Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Для виконання покладених на прокурора нових обов’язків прокурор повинен мати відповідні достатні повноваження. Зокрема, бути негайно поінформованим про початок кримінального провадження; доручати органам розслідування виконання слідчих дій; витребувати в органів розслідування кримінальні справи та інші матеріали; давати дозвіл на вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови; вилучати будь-яку справу, передавати її іншому органу розслідування чи брати у власне провадження і т.п.
Було запропоновано, щоб не було постанови про порушення кримінальної справи, а відлік вівся з моменту реєстрації повідомлення прокурора. Це абсолютне нововведення від Андрія Портнова, і ми з цим погодилися. Пропозиція, відповідно до якої прокурор із першого дня керує слідством, повністю відповідає за нього, - залишає питання, хоч ми довго вивчали її. Ми знаємо, що це прийнята в Європі практика, і готові спробувати працювати як у Німеччині та інших державах. Із країн СНД таку практику прийнято поки що лише в Молдові.
Що стосується інших аспектів реформування кримінальної юстиції, то ми дійшли висновку про необхідність декриміналізації низки статей Кримінального кодексу. Зокрема тих, котрі передбачають відповідальність за податкові злочини, контрабанду. За це має бути підвищена адміністративна відповідальність, великі штрафи і т.п. Крім того, ми проти існування інституту дослідування. Водночас у законі має бути чітко виписаний виключний перелік підстав, коли допускається додаткове розслідування. Наприклад, у тому випадку, якщо під час суду виявляються нові обставини.
Незважаючи ні на що, ми досягаємо консенсусу стосовно головних положень проекту нового КПК. Останнім часом наші зусилля було зосереджено переважно на виясненні та узгодженні різних концепцій розвитку подальшого розвитку кримінальної юстиції з метою вироблення єдиного підходу. Ми вийшли на єдине розуміння цих питань.
За даними Генеральної прокуратури України
У результаті боротьби з корупцією торік до суду з обвинувальними висновками направлено 1828 кримінальних справ, із яких понад третина - за фактами хабарництва. До кримінальної відповідальності притягнуто понад 2 тис. осіб. Зазначеними злочинами заподіяно збитків на суму понад 138 млн. грн. Під час досудового слідства відшкодовано 62 млн. грн., накладено арешт на майно обвинувачуваних на 104 млн. грн.
Поточного року до суду з обвинувальним висновком направлено 729 кримінальних справ про корупційні злочини, якими державі заподіяно збитків на суму понад 220 млн. грн. Під час досудового слідства відшкодовано 103,7 млн. грн., накладено арешт на майно обвинувачуваних на 98 млн. грн.
У бюджетній сфері органами прокуратури порушено 736 кримінальних справ, збитки за якими становлять 530 млн. грн. Внесено понад 3 тис. документів реагування, за результатами розгляду яких притягнуто до відповідальності 2,4 тис. посадових осіб, відшкодовано 98 млн. грн.
Шляхом пред’явлення прокурорами позовів та участі в розгляді позовів інших осіб відшкодовано понад 430 млн. грн.
У сфері земельних правовідносин поточного року опротестовано та оскаржено в суд майже 6 тис. рішень органів місцевої влади і самоврядування, відвернуто безпідставне надання іншим особам земельних ділянок державної та комунальної власності загальною площею 14,5 тис. га, реально повернено понад 5,5 тис. га, відшкодовано в бюджет 42,6 млн. грн.
Заявлено 6,8 тис. позовів про повернення земельних ділянок загальною площею 32,2 тис. га та відшкодування збитків на суму понад 2,3 млрд. грн.
У позасудовому порядку прокурорами відшкодовано ще 42,6 млн. грн.
Порушено 374 кримінальних справи за фактами злочинів, пов’язаних із земельними ділянками загальною площею 7 тис. га. 139 кримінальних справ направлено до суду.
У сфері оплати праці з початку року порушено 1017 кримінальних справ, із яких 770 уже направлено до суду. За документами реагування погашено 706 млн. грн. заборгованості із заробітної плати, до відповідальності притягнуто 2,2 тис. посадових осіб, із яких майже 300 - органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, контрольних органів.
Порушено 25 кримінальних справ проти високопосадовців колишнього і нинішнього урядів. У 16 з них провадження досудового слідства закінчено (десять справ надіслано до суду з обвинувальним висновком, з яких одну вже розглянуто, у шести - обвинувачені знайомляться з матеріалами справи).
До відповідальності притягуються, зокрема, й високопосадовці, які є представниками нинішньої влади. В тому числі заступник міністра навколишнього природного середовища України Б.Преснер, колишній міністр транспорту та зв’язку України В.Бондар, начальник Державної інспекції з контролю за цінами Міністерства економіки України Т.Рудь, колишній голова Верховної Ради АР Крим А.Гриценко, директор департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України В.Адамович, заступник голови Державного комітету ветеринарної медицини України О.Жук.
Лише вказаними злочинами державі завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2 млрд. 477 млн. грн. Крім кримінального переслідування, органи прокуратури порушили справи в порядку цивільного судочинства про стягнення понад 1 млрд. грн., з яких уже задоволено на суму 423 млн. 301 тис. грн.
При цьому державі повернуто 173 млн. 471 тис. грн. (майно Феодосійського судномеханічного заводу на суму 70 млн. 882 тис. грн. у справі за обвинуваченням В.Іващенка, цукор - до держматрезерву на суму 80,9 млн. грн. у справі за обвинуваченням В.Нікітіна та інших, земельну ділянку площею 4407 га вартістю
21 млн. 688 тис. грн. у справі за обвинуваченням А.Гриценка).
Правоохоронні органи порушили понад два десятки кримінальних справ стосовно злочинів, вчинених службовими особами органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві. Загальна сума завданих територіальній громаді м. Києва збитків за матеріалами, які розглядаються вже сьогодні, перевищила 1 млрд. гривень.
Дві кримінальні справи спрямовано до суду. Зокрема за обвинуваченням колишнього начальника Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення КМДА Л.Качурової, яка використала 4,5 млн. грн. бюджетних коштів не за цільовим призначенням, та колишнього начальника Головного управління охорони культурної спадщини КМДА Р.Кухаренка, діями якого завдано матеріальної шкоди на суму 705 тис. грн.
В інших кримінальних справах триває досудове слідство. До кримінальної відповідальності, зокрема, притягуються:
- голова постійної комісії Київради з питань земельних відносин О.Євлах (який, порушивши закон та регламент, виніс на розгляд сесії Київради питання про безоплатну передачу 17 обслуговуючим кооперативам земельних ділянок площею понад 1500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, територій природно-заповідного фонду та прибережних захисних смуг, що призвело до незаконного вилучення земель на суму 1 млрд. грн.);
- колишній голова Шевченківської у місті Києві державної адміністрації В.Пилипишин (чиїми незаконними діями, вважає слідство, завдано збитків територіальній громаді на суму понад 15 млн. грн.);
- колишній начальник Головного управління комунальної власності КМДА А.Чуб (оголошений у розшук), який завдав державі збитків на суму понад 85 млн. грн. при відчуженні акцій АТ ХК «Київміськбуд», ВАТ АК «Київводоканал», ВАТ «Київгаз», ВАТ «Київхімволокно» та ін.;
- колишній начальник Головного управління капітального будівництва КМДА В.Черній (який допустив завищення ціни на виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво мулоспалювального заводу на суму 5,6 млн. грн.).