UA / RU
Підтримати ZN.ua

Як війна може врятувати від відповідальності злочинців

Затягування розгляду судових проваджень може відбуватись аж до закінчення термінів слідства у справі.

Війна серйозно вплинула на роботу судової системи України та системність судових засідань, а всі породжені нею перешкоди затягують розгляд судових справ ще більше, що впливає на часові терміни винесення рішення та, відповідно, правосуддя як таке, йдеться у матеріалі Тетяна Безрук «Справа Катерини Гандзюк. Як брак суддів в Україні допомагає уникати відповідальності».

Як пояснив заступник голови Одеського апеляційного суду Андрій Дришлюк, часто судові засідання затягуються або переносять через постійні повітряні тривоги.

І якщо під час зльоту МіГ-31К судове засідання за згоди його учасників можуть продовжити, то при оголошенні загрози застосування балістичного озброєння в Одесі в засіданні безумовно оголошується перерва.

Також на судові засідання впливають і системні відключення електроенергії, адже вони мають фіксуватися на відео.

«Наявність генератора не панацея, оскільки його потужності не вистачає, щоб забезпечити безперешкодну роботу всіх залів судових засідань в апеляційному суді. Тому й збільшується кількість справ, слухання яких відкладається, що також не сприяє швидкому розгляду справ», — зазначає суддя.

На роботу судів у деяких регіонах також вплинула передача справ з одного суду до іншого, як от у Дніпрі – справи багатьох судів першої інстанції Донецької та Луганської областей тепер розглядають суди Дніпра та області. Автоматично це спричинило і до зростання кількості апеляційних скарг.

«Переважна більшість із них розподілена до частини нашого суду у Кривий Ріг. Там до війни була катастрофічна ситуація з нестачею суддів і непомірним навантаженням на тих, хто працював. Разом із тим кадровий голод нікуди не подівся. Проблема залишається однією з надважливих у роботі суду апеляційної інстанції прифронтової області», — вказала на проблему голова Дніпровського апеляційного суду Наталія Деркач.

Читайте також: Українські судді більше не хочуть працювати в апеляційній інстанції

Тетяна Безрук зазначає, що одним із можливих рішень для прискорення роботи апеляційних судів може стати пріоритезація заповнення вакансій новими кадрами. Тобто першими мають відбирати суддів на приклад до Сумського апеляційного суду, де із 25 посад заповнено лише чотири.

«Також варто вже запам’ятати на гіркому прикладі такого разючого браку кадрів в апеляційних судах, що коли ми як суспільство вимагаємо переформатування, заміни складу або ліквідації котрогось із органів чи то суддівського самоврядування, чи то якогось іще, то необхідно думати на кілька кроків наперед. …  Бо сьогоднішня відсутність суддів в апеляційних судах— це не тільки про реформу, а насамперед про життя людей та їхні щоденні проблеми», - резюмує авторка.

Нагадаємо, що зараз в Україні заповнено лише 47% посад суддів у судах апеляційної інстанції, а 714 вакансій пустують. При цьому завершити конкурс на ці посади ВККС планує лише в серпні 2025 року, а до цього чисельність суддів може ще зменшитись. Як наслідок винуватці навіть резонансних справ, як от замовники нападу на активістку Катерину Гандзюк, можуть уникнути покарання,  через завершення термінів слідства швидше, ніж суд зможе винести рішення.