Поняття «травма» в сьогоднішніх реаліях життя — дуже поширене і вживане. Коли ми говоримо про травму, то маємо на увазі шкоду, заподіяну людині зовнішніми силами. Травма може бути як фізичною, так і психологічною.
Поняття «психологічна травма» особливо активно вживається в контексті, коли важливо оцінити вплив подій війни на психіку людини.
Небезпека буває різною. Але небезпека, пов’язана із захистом та збереженням життя або навіть спостереженням за ситуацією, що загрожує іншим людям, досить сильно впливає на психіку людини.
Спеціальний радник Всесвітньої організації охорони здоров’я Мішель Казачкін зазначив, що, за оцінками організації, наразі кожна четверта людина в Україні перебуває під загрозою тяжких психічних захворювань. Однак люди, проживаючи одні й ті ж самі події війни, можуть реагувати на них по-різному.
Різноманітність реакцій насамперед залежатиме від того, наскільки сильною, тривалою, безвихідною й раптовою була чи є зовнішня подія. Впливатимуть на це й індивідуальні психологічні характеристики людини та її життєвий досвід. Тому не всі зовнішні стресові події можуть бути травмуючими.
Здебільшого травмування стається тоді, коли травмуючі події настільки наповнені стресом, що має місце надмірна стимуляція всіх органів чуття і напрацьовані людиною звичні стратегії подолання стресу не впорюються з реакцією на ситуацію.
Травмуючі події можуть як викликати труднощі зі здоров’ям, так і стати причиною самооновлення і трансформації. Проживаючи події війни, важливо навчитися періодично сканувати й усвідомлювати свій психологічний стан. Так званий «стоп-кадр у моменті» події, що проживається, акумулює психологічні можливості для певних ситуативних рішень.
Мабуть, багатьом із нас відоме твердження, що нам дається стільки, скільки ми можемо витримати. Ключове слово — «можемо». Хоч би якою була ситуація, знайдіть можливість зробити «стоп-кадр у моменті». Поставте собі кілька запитань:
- Що зараз зі мною відбувається (факти без інтерпретацій)?
- Які емоції я нині проживаю?
- Що наразі відчуває моє тіло?
- Яку мінімальну підтримку в цей момент я можу собі надати?
Такий діалог із собою сприятиме усвідомленню себе та своїх дій у стресовій ситуації.
Читаючи текст, хтось подумає, що вже давно так робить. Хтось зацікавиться й почне тренуватись, аби навчитися навички усвідомлення себе в моменті. Хтось подумає, що це все занадто просте й недієве. А хтось — що він і без цього вміє давати раду стресовим ситуаціям. Якою б не була ваша реакція, вона не є правильною чи неправильною. Це просто ваша реакція. І що робити далі — індивідуальний вибір. Головне — зберегти психічне здоров’я.
Перелік навичок, які допоможуть у проживанні травмуючої ситуації, може складатися як із осмислення тих ресурсів, які ви вже активно використовуєте, так і з набуття та розвитку нових, можливо ще не проявлених ресурсів.
Кілька порад для посилення свого психічного здоров’я:
- Не зраджуйте своїх мрій. У яких би умовах ви не перебували, завжди є місце мріям — великим і маленьким. Навіть їх візуалізація підтримає ваш ресурс. Не припиняйте мріяти.
- Обов’язково (періодично), залежно від умов, у яких ви перебуваєте, робіть для себе те, що вас потішить. Неспішно випита філіжанка кави, спокійна розмова по телефону з рідними чи друзями, уповільнена прогулянка, перечитування декількох сторінок улюбленої книжки чи перегляд фільму, тиха молитва — все це ваші психологічні ресурси. Користуйтеся ресурсами, які вам доступні.
- Проаналізуйте кількість виділеного вами часу на перегляд новин і перебування в соціальних мережах. Виділіть конкретну кількість часу для цього й намагайтеся дотримуватися його. Проаналізуйте інформаційний контент, який ви переглядаєте, і продіагностуйте свій стан до перегляду та після. Створіть баланс між отриманою інформацією, яка вас засмучує, та тією, яка вас тішить. Балансуйте.
- Візьміть відповідальність за свій психологічний стан у свої руки.
Навчіться аналізувати свої емоції та керувати ними. Періодично робіть «стоп-кадр у моменті».
Заодно ви маєте змогу поспілкуватися з кваліфікованими психологами і допомогти собі поліпшити своє психічне здоров’я та посилити свої психологічні ресурси в умовах війни, набравши номер 0800 33 2029. Ми поруч 24/7!