Викликаючи по телефону бригаду медиків, ми за звичкою називаємо її швидкою допомогою, хоча насправді цієї служби вже немає. Разом із дитячими та дорослими поліклініками вона стала об'єктом, а точніше - жертвою реформування медицини. Високопосадовці стверджують, що оптимізація відбувається виключно задля здоров'я пересічних
громадян, - відразу ж після введення в дію нового закону понад 80% бригад медиків доїжджають до хворих за 10 хв. після виклику. І в селах виконуються нормативи - встигають за 30 хв. Про це невтомно повторюють усі чиновники - від прем'єр-міністра, який вважає зазначені показники неабияким покращенням медичної допомоги, до профільного міністра та чиновників, котрі керують процесом на місцях. При цьому ніхто не згадує, як і чим забезпечені бригади, в яких умовах вони
працюють, чи відповідає їх кількість затвердженим нормативам, і головне - який ККД отримаємо
внаслідок цього перевороту.
Поділ системи швидкої допомоги на екстрену та невідкладну нагадував бурхливе розлучення пари, яка наживала майно у цивільному шлюбі, тож розпоряджається ним лише господар становища (не важливо, він чи вона) і ділить його так само, як герой відомої кінокомедії, - це мені, і це теж мені. Керівники екстреної допомоги отримали право першої ночі - все найкраще (автомобілі, обладнання, будівлі) забрали собі, а решту залишили колегам із невідкладної. У багатьох містах і райцентрах (не лише віддалених, а й тих, що поруч зі столицею) їм дісталися старі, розбиті машини, які перед тим використовували для господарчих потреб - перевозили білизну на прання, будматеріали тощо. Певна річ, вони не мають обладнання для перевезення хворих, тим паче для надання їм допомоги. Бази для ремонту автомобілів, гаражі, службові приміщення - все ділилося за методом Попандопуло.
Працівники невідкладної допомоги нарікають, що їх майже викинули на вулицю, - у кращому разі, виділяють якісь комірчини або закутки в напівпідвальних приміщеннях. Дійшло до того, що люди з дому привозили старенькі меблі (столи, стільці, вішалки для одягу), аби мати можливість працювати, - адже пункти зобов'язані надавати медичну допомогу постраждалим та хворим, які сюди звертаються.
- Реформування швидкої допомоги - це класична рейдерська схема, - вважає Олег Веремеєнко, юрист із медичного права. - Такого висновку я дійшов, дослідивши закон, який пролобіювали в парламенті. Рейдерство - це створення паралельної структури, куди переводяться всі активи - земля, рухоме та нерухоме майно. Під час передачі й відбувається розкрадання. Новація законів про реформу в тому, що вони дозволяють запроваджувати паралельні структури, котрі отримують усе майно, яке створювалося десятиліттями чи навіть століттями. Швидка допомога формувалася за рахунок ресурсів місцевих громад.
Тодішня еліта - князі та графи - передавали землі і будівлі на потреби охорони здоров'я своїх міст, давали кошти на облаштування лікарень. У Харкові центральний диспетчерський пункт саме й стоїть на землі, яку свого часу подарував місту благодійник. Так само і в Одесі.
Реформа медицини ламає існуючу систему і створює нову, внаслідок чого нові юридичні особи отримують усе майно - від земель і будівель до автомобілів та медобладнання. За підрахунками, 25-35% майна зникне з поля зору - його спишуть, переоформлять і т.д. Чиновники кажуть: "А для чого нам так багато пунктів базування швидких? Достатньо й половини. Бригади можуть чекати викликів і в машинах". І нікого не турбує, що під час чергування лікар має право бодай на короткий перепочинок, йому треба зайти в туалет, помити руки, пообідати чи хоча б випити гарячого чаю. Про лікарів взагалі ніхто не думає!
Мої припущення щодо втрат майна дуже швидко підтвердилися. В Одесі величезну будівлю, яка належала швидкій допомозі, забрали і відразу ж виставили на аукціон. Майно громади вціліло лише завдяки згуртованості одеситів, які провели акції протесту. Вони таки домоглися скасування аукціону. Схожа ситуація трапилася і з харківським центральним пунктом швидкої допомоги.
Хто виграє від такої реформи? Про це добре знають так звані "червоні директори". Схеми відомі - державне або комунальне підприємство непомітно стає приватним і опиняється в руках директора. Коли говоримо про швидку допомогу, то тут уся влада сконцентрована в головного лікаря, який вирішує, скільки та яких бригад залишити, які пункти скоротити, що з ними робити потім і т.д.
Ще одна біда - скасування спеціалізованих бригад. Це величезна втрата. Як можна замінити кардіологічну чи неонатологічну бригаду? Коли до хворого з підозрою на інфаркт приїжджає не фельдшер, а кардіолог, він відразу ж починає надавати необхідну допомогу, а не просто перевозить його до стаціонару. Те ж саме стосується і випадків, коли вагітну жінку не довезли вчасно до пологового будинку, і вона народжує в дорозі: раніше можна було викликати бригаду з неонатологом, щоб не ризикувати немовлям, а тепер це неможливо. Хоча всі чудово розуміють, яку роль відіграють фактор часу і професійний рівень фахівців, коли йдеться про невідкладні стани, - наголосив О.Веремеєнко.
Чиновники ж бачать лише позитив у тому, як відбувається реформа. Звітуючи про її переможну ходу, як правило, називають два досягнення: по-перше, майже всі бригади вчасно приїжджають на виклики, а по-друге, кількість викликів екстреної допомоги зменшилася на 10-30%.
Цим даним, звісно, можна вірити. А ще краще - перевірити. Керівництво столичної медицини запевняє, що 87% бригад екстреної допомоги вже через 10 хвилин після виклику спілкуються з хворим. Однак експерти стверджують: таку швидкість розвивають, у кращому разі, 43%, та й то якщо маршрут не пролягає вулицями, на яких постійні затори. Викликів менше не стало - щодоби в Києві їх фіксують майже дві тисячі, а коли трапляються магнітні бурі, затемнення чи інші метеоявища, кількість зростає на 10-12%.
В один із осінніх будніх днів, згідно з оперативними даними, диспетчери прийняли 2038 викликів, 264 з яких переадресували до пунктів невідкладної допомоги. Згідно з новим законом, екстрена допомога надається насамперед тим, хто постраждав у ДТП, отримав травми, перебуває у критичному стані тощо. (Тим, у кого високий тиск або загострення хронічних хвороб, доведеться чекати невідкладну допомогу, яка, за правилами, повинна прибути через 30 хв.) Кажуть, саме жорстка фільтрація дзвінків і дозволяє рапортувати про зменшення кількості викликів екстреної допомоги, якого начебто вже вдалося досягти завдяки реформі.
Того дня бригади виїжджали на 18 ДТП, 170 випадків травм, а також 30 інсультів та 10 гострих інфарктів. Спеціалісти невідкладної допомоги теж мали неабиякі навантаження - 764 дорослих і 367 дітей. На госпіталізацію за добу було доставлено 700 пацієнтів, із яких 270 - за направленнями лікарів невідкладної допомоги.
У багатомільйонному Києві вдень курсують 145 карет швидкої, вночі - 102. Забезпеченість бригадами більш ніж удвічі менша від затверджених норм, - замість однієї бригади на 10 тис. населення маємо всього 0,43. Експерти вважають ситуацію критичною, - населення столиці щороку збільшується, однак міська влада не бере цього до уваги. Через замалу кількість бригад виклики накопичуються, зависають, хворим доводиться довго чекати. Медики працюють у надзвичайно напруженому режимі, але одній бригаді не під силу зробити те, що повинні виконувати дві або навіть більше. Цікаво, як можна в реальному житті, а не у звітах чиновників, вкластися у десятихвилинний стандарт?! Скільки витримають медики, серед яких майже чверть пенсіонерів, такий марафон?
Серед проблем, які не дають службам екстреної та невідкладної допомоги нормально працювати, на чільному місці - недофінансування і дефіцит кадрів. За офіційними даними, столична станція швидкої допомоги повинна мати у своєму штаті 590 лікарів, наразі вакантними залишаються 225 посад. Дефіцит фельдшерів менший, однак серед них багато пенсіонерів, які змушені працювати незважаючи на поважний вік. Рівень заробітної плати і пенсії медиків, котрі працюють у цій сфері, не дають підстав сподіватися, що найближчим часом кадровий дефіцит вдасться подолати.
Тоді як керівництво столичної медицини хвалиться, що карети швидкої укомплектовані сучасним обладнанням, а валізки вщерть заповнені ліками (навіть закупили дорогі препарати для тромболізису, які дозволяють рятувати хворих із інфарктом), медики говорять про суцільний дефіцит. Бракує не лише необхідних ліків та перев'язувальних матеріалів, - на виклики виїжджають без кардіографів, дефібриляторів, ларингоскопів та навіть глюкометрів. (Усе це важко зарахувати до дорогого обладнання, на яке, за словами чиновників, бракує бюджетних коштів.)
Медики розчаровані і пригнічені. Будеш критикувати, протестувати - залишишся без роботи, або знімуть усі надбавки, - письмову скаргу невдоволеного пацієнта завжди можна організувати. Таких випадків хоч греблю гати.
Віталій Білоус, харківський фельдшер із десятилітнім стажем, активіст незалежної профспілки працівників служби екстреної допомоги, вже не перший рік виступає проти безладдя та бюрократії, що руйнують систему. Домагаючись справедливості, він звертався з листами не лише до Міністерства охорони здоров'я, а й до Генеральної прокуратури. Під час реорганізації швидкої допомоги "отримав" відповіді на всі свої запитання: він досі не знає, має постійну роботу чи ні, адже контракт підписано на мінімальний термін, і невідомо, чи буде його продовжено. Начальство так прагне тиші та спокою у своєму відомстві, що готове звільнити всіх активістів, незважаючи на гострий дефіцит кадрів.
- У Харкові повинні чергувати не менше 150 бригад, оскільки на 10 тис. населення має бути одна бригада, - розповідає Віталій Білоус. - Це випливає з наказу МОЗ № 500, підписаного 2008 р. Однак на виклики їздять усього 72 бригади, планується скорочення підстанцій. У нас працює багато так званих "одиночок", коли один лікар або фельдшер - це і є вся бригада. Добре, якщо дадуть на підмогу санітара. Вже другий рік у Харкові санітарів посилають на заняття, де їх навчають ставити діагнози, проводити різні маніпуляції. Це приховується, хоча таємниця давно всім відома. Після таких "університетів" санітари працюють на рівні медиків середньої ланки, але їм навіть надбавок не виплачують, бо вони не мають медичної освіти.
Реформування швидкої розпочалося з того, що скасували всі спеціалізовані бригади - дитячі, неврологічні, кардіореанімаційні. Фахівців, які там працювали, незважаючи на їхню спеціалізацію, направили на первинний рівень - зробили з них лікарів загальної практики.
Які результати дає реформа? Яка організація - такі й результати. На виклик до хворого з гострим болем у серці приїжджає карета екстреної допомоги, в якій немає сучасного дефібрилятора (ті, що є, відпрацювали по десять років), кисневої апаратури, необхідних лікарських препаратів. Щоб встигнути за 10 хв. на виклик, потрібно мати не старі автомобілі, які на ходу розсипаються, а ті, котрі обіцяють уже не перший рік. Ми їх із нетерпінням чекали напередодні Євро-2012. Але до Харкова вони чомусь прибули через півроку після завершення чемпіонату. Казали, що їх купили за кошти, виділені на підготовку до Євро-2012, потім з'ясувалося - за 8 автомобілів із обласного бюджету заплатили майже 8 млн грн. Згодом стало відомо, що це взагалі не реанімомобілі, - спеціального обладнання й апаратури в них немає, хоча обішлися вони втридорога, - пояснює В.Білоус.
Тема автомобілів хвилює багатьох, але не так медиків та хворих, як тих, хто на цьому заробляє. Останній тендер скидався на якийсь кінофестиваль - ажіотаж, телекамери, засідання транслювалося на великі монітори, члени комісії урочисто возсідали за столом, як журі, що всіляко демонструє свою принциповість та непідкупність при визначенні переможців. Коментарі чиновників МОЗ стосувалися не характеристик автомобілів та їх обладнання, а надзвичайної прозорості проведення торгів. Однак повірити у стерильність намірів завадили попередні події: дату тендеру переносили три чи чотири рази. Народні депутати від опозиції навіть до Генпрокуратури зверталися, бо їм чомусь здалося, що переможця торгів було визначено задовго до самої процедури, а ціна, яку міністерство має намір заплатити за його товар, значно перевищує ринкову. Чиновники Мінздоров'я з усіх сил доводили, що звинувачення - маячня, а наміри рідного відомства - чисті і прозорі, як спирт у валізі фельдшера швидкої допомоги. Вся країна могла спостерігати за тим, як комісія викладала на стіл конверти з документами учасників тендеру, пильнуючи, аби відеокамери встигли зафіксувати цей історичний момент. На запитання щодо китайського обладнання, яким буде оснащено автомобілі екстреної допомоги, відповіли не всім і не відразу. Зате оригінально: зібрали керівників екстреної допомоги і влаштували їм екскурсію - показали якусь апаратуру європейських виробників та пообіцяли, що для нових машин куплять ще кращу.
Даремно прокуратура не повірила, що деякі депутати від опозиції мають дар провидіння. А вони як у воду дивилися, - найбільше замовлення саме й отримала фірма, на яку вказували. Вгадали й інше - за гроші, виділені на транспорт для екстреної допомоги, можна купити значно більше автомобілів, ніж було домовлено напередодні найпрозорішого в історії тендеру.
- Коли планувався перший тендер, розраховували витратити майже мільярд гривень на закупівлю 900 автомобілів, - згадує Олег Гелевей, секретар комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, заступник голови ТСК Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення законодавства України при здійсненні державних закупівель у системі МОЗ. - Народні депутати від опозиції спільно з громадськістю все вивчили, розслідували, привернули увагу суспільства до цих фактів і добилися скасування того тендеру. Результат є - замість 900 закуплять майже 1400 автомобілів. На жаль, оснащені вони будуть переважно апаратурою китайського виробництва сумнівної якості.
Нам потрібна реформа системи охорони здоров'я, але те, що відбувається, - не відповідає вимогам часу. Можновладці, керуючись нездоланним бажанням заробляти великі гроші, розуміють, що на реформування можна спрямувати величезні кошти з бюджету і використати їх на власний розсуд. Задля цього й було придумано пілотні проекти.
По-перше, це дозволяє закумулювати в пілотних регіонах величезні кошти. По-друге, під виглядом оптимізації закривати лікувальні заклади. Скажіть, будь-ласка, куди поділося майно реорганізованої СЕС? Воно осіло в чужих кишенях, розтануло, наче ранковий туман. Третій крок - відкриття перинатальних центрів. Нові корпуси будують, старі реконструюють, завищуючи у кілька разів вартість як будівельних робіт, так і обладнання, яке закуповується. Четвертий пункт плану - створення територіальних медичних об'єднань (ТМО) і госпітальних округів. Досить уже розпорошувати гроші та клопотатися з окремим лікарнями, - набагато краще сконцентрувати кошти і збільшувати грошові потоки з користю для себе.
Усе це прикривається благородною метою - покращити надання медичної допомоги людям. Вся моя рідня працює в медицині, тож добре знаю ситуацію. Приходять хворі в поліклініку, і половина їх відмовляється від лікування - бо не мають грошей на ліки. Це відбувається по всій Україні, зокрема і в пілотних регіонах, де пройшли перший і другий етапи реформи і люди мали б відчути обіцяне покращення. У Києві реформа стартувала у двох районах, тепер її раптом перекинули на все місто. У велелюдному мікрорайоні є лікарня на тисячу ліжок, яку взялися реорганізувати, - її удвічі скорочують, перепрофілюють. Там працює багато моїх однокашників. Вони шоковані цими подіями, не знають, що буде завтра, де й ким вони працюватимуть. Зрозуміло, їх будь-якої хвилини можуть скоротити, прикриваючись реформою, і викинути на вулицю.
Для можновладців фінансова привабливість реформи, мабуть, закінчилася ще торік, - грошові потоки обміліли, потрібні нові джерела. Недавно на засіданні Кабінету міністрів одним розчерком пера підвищили вартість будівництва нового корпусу в лікарні "Охматдит" ще на 700 млн грн. Витрати бюджету-2013 на всі державні програми (туберкульоз, ВІЛ/СНІД, онкологія, гепатити і т.д.) становлять 2 млрд 300 млн грн. Тим часом вартість одного корпусу в "Охмадиті" сягнула 2,5 млрд.
Ноу-хау нинішнього року - екстрена медична допомога, на закупівлю автомобілів для якої знайшли майже мільярд гривень. І це лише початок, - переконаний О.Гелевей.
Тим часом у міністерстві цілком задоволені перебігом реформи. На думку Миколи Хобзея, директора департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ, "реформа екстреної медичної допомоги стане локомотивом для розвитку інфраструктури країни".
Добре, коли стане. Сьогодні реформована медицина дуже скидається на розрекламований супершвидкісний Hyundai, якого тягне на буксирі старенький, але надійний локомотив, зроблений ще за радянських часів.