Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та міністр освіти і науки Оксен Лісовий разом зі своїми командами протягом понад п’яти місяців розробляють стратегію трансформації системи освіти до 2030 року на різних рівнях. Федоров розповів про те, які галузі освіти стануть пріоритетними в межах нового бачення, і за якими напрямками уже ведеться робота для зміни освіти в Україні, у колонці для "Української правди".
За словами міністра, у розробці стратегії беруть участь 1700 експертів і представників громадськості.
"Хочемо побудувати одну з найбільш гнучких та швидких систем освіти у світі. Це про інновації, про інше мислення дітей. Головна місія трансформації освіти – побудувати систему, здатну формувати націю професійних, щасливих людей, які можуть реалізуватися в сучасній інноваційній технологічній економіці. Це люди, які знають силу України, вміють захистити себе та своїх дітей", – зазначив він.
Федоров указав, що президент Володимир Зеленський назвав метою досягнення трильйонного ВВП. Для цього потрібно створювати компанії з високою доданою вартістю. За словами глави Мінцифри, такі підприємства заробляють технологіями, а створюють їх люди, що здатні швидко навчатися, мають необхідні компетенції та вміють ухвалювати рішення за аналітичними даними.
"Ми вивчили досвід країн, у яких розвиваються інновації. Стало зрозуміло, які пріоритети з розвитку компетенцій ставити для системи освіти. Це, звичайно, англійська мова, STEM-освіта, природничі науки. Також військова освіта. Без них неможливо розвивати інноваційну економіку. Я хочу, щоб у розвитку цих напрямів ми стали №1 у світі", – наголосив Федоров.
Як він додав, Мінцифра та МОН під час розробки бачення трансформації освіти дійшли висновку, що не варто зупиняти важливі реформи й надбання останніх десяти років. Треба "бетонувати" найкраще, що вже запроваджено, під час створення нових умов. Для цього – проаналізувати результати, доопрацювати, масштабувати, впровадити.
Під час роботи над новою освітньою реформою було сформовано п’ять головних напрямів. Над ними вже ведеться робота.
Перший напрям – освітній менеджмент. На думку Михайла Федорова, усе починається з директора або керівника, який запалює організацію своєю енергією, тому команда має завдання – підвищити рівень навичок освітніх менеджерів.
"Зробити так, щоб керівники освітніх закладів мали всі умови для розвитку: гідну заробітну плату, автономію ухвалювати рішення та формувати команди. Без цього неможливо побудувати ефективну організацію", – переконаний він.
Другий напрям – педагог як ключове джерело системи освіти. Міністр заявив, що ця професія повинна стати "найкрутішою, найсучаснішою в країні". Це потребуватиме зміни умов праці, правил формування заробітної плати. Федоров анонсував напрацювання в цьому питанні – їх "скоро" планують презентувати.
Третій напрям – зміст і сенси освіти. Команда висловила намір продовжити впровадження Нової української школи (НУШ) та аналізувати наявні результати, проводити моніторингові дослідження.
Глава Мінцифри написав: "Необхідно зрозуміти, що було зроблено правильно, а що ні. Продовжити формувати стандарти, постійно аналізуючи й покращуючи".
Четвертий напрям – система й мережа. Як розповів Федоров, до 2027 року Україна має запустити старшу профільну школу – профільні ліцеї стануть окремими навчальними закладами. Влада прагне до зміни шкільної мережі в усій країні.
"Це можливість, щоб усі діти, особливо із сіл та містечок, мали рівний доступ до якісної освіти й могли обирати свою освітню траєкторію. У старшій профільній школі учні зможуть вибирати напрям навчання, предмети та більше зосереджуватися на тому, що цікаво", – пояснив політик.
П’ятий напрямок – освітній простір. За словами міністра, простір впливає на мислення та рівень енергії, але про його перетворення "важко говорити" під час повномасштабної війни РФ проти України, коли треба посилено дбати про безпеку дітей. Водночас, Федоров розповів про наявність "чіткого плану" дій, щоб максимальне число дітей почало вчитися офлайн у безпечному середовищі.
"Віримо, що війна закінчиться нашою перемогою. Наша задача – за короткий період часу трансформувати кожен освітній заклад. Зробити його сучасним, щоб дизайн був поєднаний з новими стандартами. Щоб у дітей було відчуття свободи та натхнення в просторі", – наголосив міністр цифрової трансформації.
Він також прокоментував роботу над застосунком "Мрія", деталі якого 1 вересня презентував президент Зеленський. Розробка призначена, щоб допомогти "побудувати унікальну освітню траєкторією для кожної дитини".
Михайло Федоров запевнив, що представлений функціонал є лише "невеликим спойлером". Влада планує запустити першу версію застосунку в 2023 році.
"Найголовніший принцип трансформації – щоб кожен українець зміг стати тим, ким хоче. Рівний доступ до освіти повинна мати людина з будь-якого містечка чи селища. Щоб у кожному освітньому закладі були педагоги з енергією, високим рівнем заробітної плати, бажанням розвиватися й розвивати інших", – підсумував міністр.
Вимушені паузи в навчанні, пошкоджені та зруйновані школи, блекаути, неможливість організувати очні заняття в деяких регіонах – усе це впливає на освіту в країні та спричиняє освітні втрати. А освітня криза своєю чергою впливає на добробут усього суспільства, зокрема економічний. Сама собою ситуація не вирішиться. Україні потрібні цільові заходи, спрямовані на розв’язання проблеми. Про це – в статті Анни Сидорук "Як Україні долати освітні втрати".