Валовий зовнішній борг України за станом на 1 липня 2015 року становить 126,98 мільярда доларів, що на 0,8% (1,01 мільярд доларів) більше, ніж на 1 квітня поточного року. Про це повідомляє прес-служба Національного банку.
В НБУ зростання боргу пояснили нарощуванням запозичень в секторі держуправління на 3,7 (1,29 мільярда доларів) – до 35,89 мільярда доларів, а також Нацбанком, на 13,2% (0,76 мільярда доларів) – до 6,57 мільярда доларів.
При цьому інші сектори економіки збільшили свої зовнішні зобов'язання всього на 0,4% (0,21 мільярда доларів), а депозитні корпорації скоротили їх на 8% (1,37 мільярда доларів), до 15,74 мільярда доларів.
У Нацбанку уточнили, що міжфірмовий борг підприємств, що перебувають у відносинах прямого інвестування, збільшився незначно –на 1,2% (0,11 мільярда доларів), до 9,74 мільярда доларів.
У той же час НБУ поки не наводить показники валового зовнішнього боргу до ВВП на середину цього року.
За підсумками першого кварталу 2015 року зовнішній держборг України перевищив ВВП, скоротившись на 0,3 відсотки (340 мільйонів доларів). В НБУ це пояснили значною девальвацією гривні і спадом економіки.
27 серпня Україна домовилася з кредиторами про списання 20% держборгу, а також про відстрочку виплат на 4 роки і зниження процентних ставок до 7,75% річних за всіма випусками. Вже через місяць, 23 вересня, Київ повинен був повернути $ 500 млн за євробондів, випущених урядом Азарова-Януковича у 2010 році.
17 вересня міністр фінансів Наталія Яресько попередила, що у разі погіршення ситуації Україна допускає повторну реструктуризацію держборгу.
У той же час, досягнення домовленості з приватними кредиторами щодо реструктуризації зовнішніх зобов'язань українського суверена, про яке хоча й не повідомили ще офіційно, однак уже широко висвітлюють у ЗМІ, не повинно стати приводом для самозаспокоєння, зазначав у статті для DT.UAВасиль Башко.
Адже глибинні причини, через які протягом останніх років боргове навантаження на державний бюджет України зростало такими високими темпами (які й призвели до сповзання до фактичної неспроможності наших держфінансів виконувати свої зобов'язання повною мірою), залишилися неусунутими, пише автор.
Докладніше читайте в статті Постреструктуризаційне похмілля Василя Башко для тижневика "Дзеркало Тижня. Україна".