UA / RU
Підтримати ZN.ua

У Конституційному суді хочуть перевести розгляд справи про землю у закритий режим

У разі зміни форми провадження суспільство буде позбавлене можливості почути від компетентних осіб аргументи «за» та «проти» конституційності земельної реформи.

Конституційний суд України у четвер розглядатиме питання про зміну форми конституційного провадження у справі про земельну реформу – з усного (відкритого) на письмове (закрите) провадження, повідомляється на сайті КСУ.

Формально питання зміни форми провадження є суто процесуальним, але з огляду на ситуацію, яка нині є у КСУ, воно може мати вирішальне значення для ухвалення рішення у надзвичайно важливій для України справи. 

Йдеться про справу щодо встановлення відповідності Конституції України (конституційності) тих законів, якими з 1 липня цього року запроваджено земельну реформу, зокрема в частині умов обігу (купівлі-продажу) земель сільськогосподарського призначення: ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року та окремих положень Земельного кодексу України.

Нагадаємо, одразу після ухвалення Верховною Радою відповідного закону до КСУ надійшло два конституційних подання від 48 та 53 народних депутатів про неконституційність ключових положень земельної реформи.

28 травня та 4 червня 2020 року КСУ відкрив провадження за цими поданнями, згодом об’єднавши в одне провадження, а потім визначився з формою розгляду справи за кожним з цих подань – ухвалами Великої палати КСУ від 4 та 9 червня того ж року було постановлено в обох випадках здійснити розгляд справи у відкритій формі за участю представників суб’єкта права на конституційне подання, Верховної ради та президента.

Крім того, Конституційний суд ухвалив залучити до участі у розгляді справи:

Ухвалюючи таке рішення, КСУ вочевидь мав намір провести відкриту професійну дискусію з питання конституційності земельної реформи. Тож зміна форми розгляду справи з усної на письмову означає відмову від проведення такої відкритої дискусії з переведенням розгляду справи у закритий режим. Відтак суспільство буде позбавлене можливості почути від компетентних осіб аргументи «за» та «проти» конституційності земельної реформи.  

За інформацією джерел ZN.UA у Конституційному суді, ініціатива перевести розгляд цієї справи у закритий режим належить заступнику голови КСУ Сергію Головатому, за дорученням якого у вівторок суддям було роздано відповідний проєкт ухвали. У проєкті ухвали зазначається, що рішення про зміну форми розгляду цієї справи КСУ приймає, «заслухавши пропозицію судді Головатого С.П., суддів-доповідачів Литвинова О.М., Сліденка І.Д.». Однак, наскільки відомо, судді-доповідачі у цій справі пропозицій щодо зміни форми її розгляду не висловлювали.

ZN.UA

ZN.UA

ZN.UA

ZN.UA

Потребу закритого режиму пов’язують з позицією Офісу президента, який не зацікавлений у наданні цій справі суспільно-політичного резонансу і прагне якнайшвидше поставити у ній потрібну крапку. Це також збігається з інтересами Сергія Головатого, який після усунення від посади голови Олександра Тупицького фактично керує КСУ і побоюється будь-яких публічних зауважень у свій бік, які можуть пролунати на відкритому засіданні.

За ситуації, яка нині існує в КСУ, закритий режим розгляду цієї справи посилює сумніви у її об’єктивному розгляді та винесенні обґрунтованого рішення.

Читайте також: Відкриття земельного ринку: у Мінагрополітики розповіли, як перевірятимуть покупців землі

Нагадаємо, 31 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про обіг землі», ринок землі в Україні офіційно запрацював 1 липня 2021 року.

Після прийняття закону Конституційний суд отримав два депутатські подання щодо конституційності земельної реформи, і 2 листопада розглянув у закритому режимі провадження щодо тлумачення земельних статей Конституції.

Проєкт рішення суду, опублікований ZN.UA на прохання судді КСУ Сергія Саса, зчинивши переполох серед можновладців і оновив діалог про земельну реформу та роль у ній Конституційного суду. Чи примирить КСУ противників та адептів земельної реформи? Читайте у статті Олександра Коваліва «Земельна правда і конституційна кривда».