Експорт українського зерна через Литву та інші країни Балтії може стати довгостроковим і зменшити геополітичні ризики для України, але для цього потрібні додаткові інвестиції в інфраструктуру.
Такі слова прем'єр-міністерки Литви Інгріди Шимоніте цитує LRT. За її словами, Вільнюс активізував свої зусилля для транзиту українського збіжжя через литовські, латвійські та естонські порти після того, як Росія вийшла із «зернової угоди».
Наразі таким поставкам перешкоджає те, що українська сільськогосподарська продукція застрягла на кордоні з Польщею через побоювання Варшави, що її доступ до ринку призведе до зниження цін на товари, які постачають місцеві фермери.
Шимоніте наполягає, що ці побоювання безпідставні, оскільки транзитне зерно не потрапить на ринок Європейського Союзу і не вплине на ціни.
«Цей транспорт не матиме ніякого впливу на внутрішній ринок, тому що це транзит до порту, і він не вплине на торгівлю всередині ЄС, не збільшить пропозицію, не вплине на ціни», - сказала прем'єр-міністерка.
Вона припускає, що заяви Польщі продиктовані внутрішніми процесами, зокрема наближенням виборів. Водночас Iнгріда Шимоніте зазначила, що навіть якщо Польща погодиться перенести сортування українського зерна до балтійських портів, їх буде недостатньо, аби задовольнити весь попит на транзит.
«У довгостроковій перспективі, враховуючи, що Україна, ймовірно, потребуватиме цієї підтримки протягом тривалого часу з серйозними інвестиціями, Банк розвитку Ради Європи міг би принаймні частково взяти на себе цей тягар. Тоді можливості Литви бути транзитною країною для українського зерна були б набагато більшими», - сказала прем'єр-міністерка.
Раніше очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що атаки на портову інфраструктуру й зерносховища України – це ще одне свідчення російського злочину проти людяності. Адже через скорочення експорту зерна, страждають в основному незабезпечені держави – в основному, це країни Азії та Африки.