UA / RU
Підтримати ZN.ua

США оголосили нові програми стимулювання аграрного сектора України: хто отримає допомогу

Три нових проєкти стосуватимуться інфраструктури для експорту зернових.

Сполучені Штати оголоcили про створення трьох нових програм, спрямованих на розвиток сільськогосподарського сектора України та на допомогу в експорті зерна, пише CNN з посиланням на заяву представників USAID.

Анонсовані програми з Grain Alliance, Kernel і Nibulon мають збільшити потужність перевезення зерна в Україні більш ніж на 3 млн тонн на рік. Планується, що USAID та ці організації інвестують у збереження та розширення інфраструктури в сільськогосподарському секторі України $44 млн.

Нові інвестиції будуть спрямовані на кілька терміналів: Ізмаїл і Рені в Україні на Дунаї, а також Čierna nad Tisou в Словаччині. На цих локаціях, зокрема, передбачено реконструкцію зон завантаження суден.

Україна вважається основною житницею для більшої частини світу, понад 40%  доходів від експорту припадає на сільське господарство. За даними Міністерства економіки, у 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії, економіка країни скоротилася більш ніж на 30%. Російська війна знищила інфраструктуру та завдала шкоди агробізнесу.

Єврокомісія також готує рішення, щоб допомогти аграріям, які постраждали від втрат через імпорт українського зерна на ринок ЄС. При цьому ЄС не має наміру блокувати торгівлю з Україною. 

З метою збереження та збільшення обсягів експорту зерна, українська влада спрямувала звернення до Туреччини й Організації Об’єднаних Націй із проханням розпочати переговори щодо продовження дії угоди про експорт зерна з наших портів у Чорному морі, термін дії якої спливає 18 березня.

Читайте також: Росія ставить нові умови для продовження постачання чорноморського зерна

ZN.UA проаналізувало дані експорту українських пшениці та кукурудзи з липня по листопад 2022 року, і виявило кричущий факт – незважаючи на світове зростання цін на пшеницю та продовольчі ризики для низки країн, половина українського зерна експортується з неймовірним дисконтом у 40%. Хлібороби на межі виживання, зернотрейдери багатіють, а держава самоусунулась від проблеми. Юлія Самаєва пояснила, «Як вийшло, що у нас найдешевша пшениця у світі».